Справа № 643/14081/19
Провадження № 1-кп/643/281/22
20.01.2022 Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова кримінальне провадження № 120192204700028872 від 03.06.2019, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115КК України,
В провадженні Московського районного суду м.Харкова перебуває вказане кримінальне провадження, яке розглядається в складі колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_1 , судді ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Прокурором у судовому засіданні заявлене клопотання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_5 на 60 днів, у зв'язку з існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Обвинувачений та його захисник проти клопотання прокурора заперечували, вважали можливим замінити запобіжний захід обвинуваченому на домашній арешт.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд встановив наступне.
Пунктом 20-5 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України визначено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлюються певні особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.
Зокрема, цим пунктом визначено, що у разі неможливості у визначений Кримінальним процесуальним кодексом України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Враховуючи те, що судді ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , які входить до складу колегії суддів у даній справі, наразі перебувають у відпустках, а строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 23.01.2022 року, і відповідно неможливо за вказаних обставин розглянути колегією суддів питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого та клопотання про зміну запобіжного заходу, тому суд, з урахуванням вимог вищевказаних Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду клопотань за відсутності членів колегії.
Відповідно до правил ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, якому інкримінується особливо тяжкий суспільно-небезпечний злочин, судовий розгляд триває, з метою об'єктивного встановлення істини по справі, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам переховуватися від суду, оцінюючи в сукупності всі обставини і у відповідності до вимог ч.1 ст. 178 КПК України, такі, як, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватими у кримінальному правопорушенні, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого на 60 днів.
З наведених вище підстав, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт.
Керуючись ст. ст. 177,178, 331,372 КПК України, п. 20-5 Перехідних положень КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 20.03.2022.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до Харківського апеляційного суду.
Головуючий суддя ОСОБА_1