Справа № 643/18882/21
Провадження № 2/643/2150/22
18.01.2022 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,
позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального
округу Остапенко Євген Михайлович
2. Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - відповідач) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01.11.2021 відкрито провадження у справі № 643/18882/21, відмовлено ОСОБА_1 у клопотанні про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, на підставі статті 53 Цивільного процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, на підставі статті 53 Цивільного процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченка Віталія Петровича, підготовче засідання призначено на 01.12.2021 року, в порядку статті 84 Цивільного процесуального кодексу України витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича нотаріальну справу за виконавчим написом нотаріуса № 251443 від 30.06.2021 року, в порядку статті 84 Цивільного процесуального кодексу України витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченка Віталія Петровича матеріали виконавчого провадження № 66533932.
Крім того, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до змісту якої позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі спірного виконавчого напису № 251443 від 30.06.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01.11.2021 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, з метою забезпечення позову зупинено стягнення на підставі спірного виконавчого напису № 251443 від 30.06.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем.
22.11.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву в порядку ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України.
24.11.2021 року на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшла заява, відповідно до змісту якої позивач просить суд долучити до матеріалів справі додаткові докази.
01.12.2021 року підготовче засідання відкладено на 20.12.2021 року у зв'язку з неявкою учасників справи.
16.12.2021 року позивачем подано відповідь на відзив в порядку ст. 179 Цивільного процесуального кодексу України.
16.12.2021 року на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, відповідно до змісту якого позивач просить суд витребувати у Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції:
- інформацію щодо здійснення діяльності приватного нотаріуса Остапенка Є.М. у період 30.06.2021 р.;
- інформацію щодо місця зберігання нотаріальних справ у зв'язку з призупиненням діяльності приватного нотаріуса Остапенка Є.М.
Протокольною ухвалою від 20.12.2021 року відкладено розгляд клопотання позивача про витребування додаткових доказів до встановлення фактичних обставин справи.
20.12.2021 року підготовче засідання відкладено на 18.01.2022 року.
18.01.2022 року на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, відповідно до змісту якого позивач просить суд витребувати у Київського державного нотаріального архіву нотаріальну справу за виконавчим написом нотаріуса № 251443 від 30 червня 2021 року.
18.01.2022 року на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, відповідно до змісту якого позивач просить суд долучити до матеріалів справ фотокопію виконавчого напису № 251443 від 30 червня 2021 року.
У підготовчому засіданні позивач просив суд поновити строк для звернення до суду з клопотанням про витребування додаткових доказів та витребувати додаткові докази у справі.
У підготовче засідання відповідач не з'явився, проте у відзиві зазначив, що розгляд справи просить суд проводити за його відсутності.
У підготовче засідання треті особи не з'явились, причину неявки суду не повідомили.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку для подання клопотання про витребування додаткових доказів у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 127 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту статті 127 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено заявником, та чи підлягає він відновленню.
Відтак, при зверненні особи до суду з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, заявником повинно бути доведено наявність поважних причин пропуску такого строку. Суд зауважує, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Цивільний процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
В даному випадку, оцінивши викладені позивачем в обґрунтування вказаного клопотання обставини, через які він був позбавлений можливості своєчасно подати клопотання про витребування доказів, суд вважає їх поважними, у зв'язку з чим вважає за необхідне на підставі частини 1 статті 127 Цивільного процесуального кодексу України клопотання позивача задовольнити та поновити пропущений строк.
Щодо клопотання позивача про витребування у Київського державного нотаріального архіву нотаріальну справу за виконавчим написом нотаріуса № 251443 від 30 червня 2021 року, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до частини 1 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України).
Частиною 3 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що однією з основних засад цивільного судочинства є змагальність сторін.
Положення частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 5 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Частинами 1, 2 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Водночас, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (частини 1-3 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України).
Слід звернути увагу на те, що приписи статті 84 Цивільного процесуального кодексу України не обмежують суд в праві витребувати необхідні для розгляду справи докази колом учасникiв даного судового процесу, тобто суд наділений правом витребувати такі докази також від iнших підприємств, установ та організацій, державних та інших органів чи посадових осіб, незалежно від їх участі у справі.
Необхідно враховувати, що за змістом системного аналізу приписів статей 89, 263, 376 Цивільного процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.
Відповідно до частини 1 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 376 Цивільного процесуального кодексу України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни судового рішення.
Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.
Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.
Так, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.
Крім того, відповідно до пункту 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне клопотання позивача про витребування доказів задовольнити та витребувати додаткові докази.
Враховуючи відсутність у матеріалах справи належних достатніх доказів для закриття підготовчого провадження і переходу до розгляду справи по суті, необхідність витребування нових доказів, а також з метою дотримання процесуальних прав сторін, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 13-15 Цивільного процесуального кодексу України та виконання завдань підготовчого провадження, суд вважає за необхідне оголосити у підготовчому засіданні перерву.
Керуючись ст. ст. 84, 127, 198, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
1. Оголосити у підготовчому засіданні перерву до 22.02.2022 року о 09 год. 20 хв. Засідання відбудеться у приміщенні Московського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 38-Є, каб. № 48.
2. Поновити позивачу строк для подання клопотання від 18.01.2022 року про витребування додаткових доказів у справі.
3. Клопотання позивача про витребування додаткових доказів у справі № 643/18882/21 задовольнити.
4. В порядку статті 84 Цивільного процесуального кодексу України витребувати у Київського державного нотаріального архіву (м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 76Г) нотаріальну справу за виконавчим написом нотаріуса № 251443 від 30 червня 2021 року.
5. Попередити Київський державний нотаріальний архів, що відповідно до частини 7 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
6. Явку учасників справи у підготовче засідання визнати обов'язковою.
7. Звернути увагу учасників справи на положення статей 81, 83, 84 Цивільного процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.
8. Попередити учасників справи, що відповідно до частини 2 статті 126 Цивільного процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
9. Звернути увагу учасників справи на те, що копії письмових доказів, які подаються повинні бути оформлені у відповідності до вимог статті 95 Цивільного процесуального кодексу України.
10. Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
11. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://ms.hr.court.gov.ua/sud2027/.
Повний текст ухвали складено та підписано 20.01.2022 року.
Суддя Н.В. Новіченко