Справа № 953/21758/19
Провадження № 2/643/211/22
13.01.2022 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря Сухіни Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -
Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - позивач) звернулось до Київського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) на свою користь завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 28256,99 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 30.06.2016 року о 19-15 год. по проспекту Гагаріна, 22 в м. Харкові сталася ДТП за участю автомобіля «ВАЗ 21102», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобілем «Suzuki Swift», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП пошкоджено автомобілі та завдано шкоди власникам транспортних засобів. Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.09.2016 року у справі № 646/8699/16-п, провадження відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Цивільно-правову відповідальність відповідача за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП застраховано не було. Потерпіла особа звернулась до позивача із заявою про відшкодування заподіяної шкоди. Позивачем виплачено потерпілій особі 26956,99 грн., які позивач просить стягнути з відповідача в якості регламентної виплати. Крім того, позивачем понесені витрати на врегулювання справи в розмірі 1300,00 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.11.2019 року матеріали цивільної справи за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу направлено за підсудністю до Московського районного суду м. Харкова.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, за допомогою автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» цивільну справу розподілено судді Московського районного суду м. Харкова Крівцову Д.А.
Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 27.01.2020 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків. В строк, встановлений судом, недоліки позовної заяви усунуті.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 27.02.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судові засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судові засідання неодноразово не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов, заяви про розгляд справи у його відсутність, суду не надав.
Оскільки позивач не заперечував проти такого вирішення справи, суд проводить заочний розгляд справи та вирішує її на підставі наявних у ній доказів.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
З даних, викладених в постанові Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.09.2016 року (справа № 646/8699/16-п), Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 05.07.2016 року, підписаного ОСОБА_2 , схеми ДТП від 05.07.2016 року, підписаної ОСОБА_2 , Довідки № 96857226 про дорожньо-транспортну пригоду, виданої органами поліції, вбачається, що 30.06.2016 року за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 22, відбулась ДТП за участю автомобіля «ВАЗ 21102», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 , та автомобіля «Suzuki Swift», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
З постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.09.2016 року також вбачається, що у зв'язку із вказаною ДТП відносно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Вказаною постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.09.2016 року, винесеної в справі № 646/8699/16-п, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Цією ж постановою матеріали у відношенні водія ОСОБА_1 постановлено надіслати до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Харкові для вирішення питання про складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч .6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року в справі № 308/3162/15-ц, за змістом пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та примітки до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення для отримання страхової виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого.
Розглядаючи справу на підставі наданих позивачем доказів та оцінюючи в сукупності дані, викладені в постанові Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.09.2016 року, в якій в тому числі відображені показання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , а також трьох свідків ДТП, дані Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 05.07.2016 року, схеми ДТП від 05.07.2016 року, Довідки № 96857226 про дорожньо-транспортну пригоду, суд приходить до висновку, що ДТП виникла внаслідок винних дій відповідача ОСОБА_1 .
Як вбачається з витягу з Централізованої бази даних МТСБУ, цивільно-правову відповідальність водія автомобіля, яким керував відповідач, застраховано не було.
Автомобіль «Suzuki Swift», державний номерний знак НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
17.08.2016 року ОСОБА_3 звернулась до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вказаної вище ДТП.
Відповідно до Звіту № 5594/4 від 10.08.2016 року про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику ОСОБА_3 після аварійного пошкодження автомобіля «Suzuki Swift», державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на 30.06.2016 дорівнює, без врахування ПДВ на запасні частини та ВТВ, 26956,99 грн.
Відповідно до довідки № 1 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих від 25.10.2016 року, підтверджена шкода по майну складає 26956,99 грн.
31.10.2016 року Моторним (транспортним) страховим бюро України виданий наказ № 8383, на підставі якого вирішено виплатити ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 26956,99 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 8383рв від 02.11.2016 року, позивачем на користь ОСОБА_3 перераховано страхове відшкодування в розмірі 26956,99 грн.
Як вбачається з претензії позивача № 34677 від 07.03.2019 року, ним було повідомлено відповідача щодо необхідності відшкодування грошових коштів в загальному розмірі 28256,99 грн.
Проте, як вбачається з доводів позовної заяви, вказані грошові кошти позивачу відшкодовано не було.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно п. п. а) п. 41.1.ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до п. п. 38.2.1. пункту 38.2 ст. 38 вказаного Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1статті 13 цього Закону.
Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як вбачається з роз'яснень, викладених в п. 26 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК.
Відповідно до п. 4 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
За таких обставин суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого останнім страхового відшкодування в розмірі 26956,99 грн. та задовольняє позов в цій частині.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на проведення експертизи та встановлення розміру матеріального збитку в розмірі 1300,00 грн., суд керується таким.
Згідно акту виконаних робіт від 28.11.2016 року, складеного між позивачем та ПрАТ «СК «Арсенал страхування», ПрАТ «СК «Арсенал страхування» виконала певні роботи з врегулювання справи та передало позивачу звіт № 5594/4 ТОВ «ЕАК «Фаворит», а також пакет документів (паспорти, ідентифікаційні номери ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , заява на виплату, повідомлення про ДТП). В акті зазначено, що даний акт є підставою для проведення розрахунку в сумі 1300,00 грн.
Позивачем відповідно до платіжного доручення № 34677рв від 29.11.2016 сплачено на користь ПрАТ «СК» Арсенал Страхування» 1300,00 грн. за послуги з врегулювання.
Положення п. 34.2., 34.4. ст.34, п. 40.3. ст.40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які регулюють повноваження МТСБУ щодо залучення аварійних комісарів та експертів, а також інші норми вказаного Закону не передбачають право МТСБУ на відшкодування з боку винної особи витрат, пов'язаних із залученням аварійного комісара або експерта або юридичних осіб (страхових компаній).
Крім того, як вбачається з вказаних вище положень законодавства, залучення аварійних комісарів або експертів або інших юридичних осіб замість власних працівників для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, є правом, а не обов'язком МТСБУ.
Нормами вказаного Закону, а саме п. 34.3, передбачено лише обов'язок страховика (МТСБУ) відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження) в разі, якщо потерпілий самостійно обирає аварійного комісара або експерта. Будь-яких інших випадків, коли витрати на аварійного комісара або експерта або залучення інших юридичних осіб (страхових компаній) підлягають відшкодуванню, вказаним Законом не передбачено.
Як вбачається з положень ст. 28, 29 вказаного вище Закону, до складу витрат, що відшкодовуються страховиком (МТСБУ) та які можуть бути стягнуті в порядку регресу, витрати на аварійного комісара та експерта або залучення іншої юридичної особи (страхової компанії) також не входять.
За таких обставин відсутні підстави для відшкодування відповідачем витрат в розмірі 1300,00 грн., що пов'язані із залученням позивачем на власний розсуд страхової компанії.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволеної частини позовних вимог суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати по сплаті судового збору в розмірі 1832,62 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України,-
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131) грошові кошти в розмірі 26956,99 грн. (двадцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість гривень дев'яносто дев'ять копійок ).
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131) понесені останнім судові витрати в розмірі 1832,62 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять дві гривні шістдесят дві копійки).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 18.01.2022 року.
Суддя Д.А. Крівцов