Справа № 2-1614/11
Провадження № 6/643/20/22
18.01.2022
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Олійника О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Свешнікової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 ,-
ОСОБА_1 звернулась із заявою, в якій просить суд визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи видані Московським районним судом м. Харкова на виконання заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.05.2011 року у справі № 2-16609/2010, провадження № 2-1614/2011 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 шляхом продажу з прилюдних торгів за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження».
В обґрунтування заяви посилається на те, що 17.05.2011 року заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова у справі № 2-16609/2010, провадження № 2-1614/2011 звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 , шляхом продажу з прилюдних торгів за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», задовольнивши вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за договором про надання споживчого кредиту № 11223506000 від 26.09.2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 , а саме 210 111,12 грн. Виселено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_2 та знято їх з реєстрації у зазначеній квартирі. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати по 910 гри. з кожного. 01.06.2011 року ухвалою Московського районного суду м. Харкова у справі № 2- 16609/2010 залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 17.05.2011 року. 08.06.2012 року рішенням апеляційного суду Харківської області у справі № 2-16609/2010 року, провадження № 22ц/2090/3584/2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.05.2011 року змінено. Скасовано рішення у частині виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_2 та зняття їх з реєстрації у зазначеній квартирі. В іншій частині рішення залишено без змін. Відповідно до довідки Московського районного суду м. Харкова, вбачається що справ № 2-1614/2011 знищено за спливом строків зберігання у 2017 році. Відповідно до інформації з АСВП вбачається, що відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 відсутні. Відповідно до Свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 від 11.03.2013 року вбачається, що ОСОБА_2 помер. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права й обов'язки, ш належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок йог смерті. Винятком є права і обов'язки, зазначені у ст. 1219 ЦК України. На момент смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 разом з ним постійно проживала та була зареєстрована заявниця ОСОБА_1 , яка є його матір'ю. Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 1261 ЦК України, ч. З ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину після померлого сина ОСОБА_2 , у зв'язку з чим до неї порядку спадкування за законом перейшло право власності на належну померлому на праві спільної сумісної власності 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_3 , яка є предметом іпотеки згідно умов Договору іпотеки від 26.09.2007 року, а також права та обов'язки померлого як іпотекодавця в частині Ѕ частки у праві власності на предмет іпотеки, а отже вона є єдиним боржником у дані справі.
Вважає, що виконавчі листи, видані Московським районним судом м. Харкова на виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.05.2011 року справі № 2-16609/2010, провадження № 2-1614/2011 мають бути визнані такими, що і підлягають виконанню з наступних підстав.
ОСОБА_3 не повідомлялась про наявність нового стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», вона не отримувала, листів/вимог щодо погашення заборгованості на користь нового стягувана та його реквізит для оплати заборгованості.
23.04.2021 року листом за № 27-0025/35447 ОСОБА_3 повідомлено, що згідно з розпорядженням Нацкомфінпослуг від 21.11.2017 року № 4302 у ТС Кей-Колект» було анульовано ліцензію на провадження господарської діяльності з надані фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на наданні послуг з факторингу.
Враховуючи, що стягувач не має ліцензії на провадження послуг з факторингу та у ОСОБА_3 відсутні його реквізити для сплати коштів, нею буле прийнято рішення повернути кошти шляхом їх розміщення на депозитному рахунку нотаріуса.
Відповідно до квитанції № 2 від 26.04.2021 року, ОСОБА_3 внесла на депозит приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мангушевої О.С. для передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» кошті у розмірі 191 411,40 грн., в рахунок погашення заборгованості за рішенням Московського районного суду м. Харкова, справа № 2-11131/10 від 15.09.2010 року. 28.04.2021 року ОСОБА_3 направлено поштою стягувачу ТОВ «Кей-Колект» заяву/повідомлення про виконання зобов'язань за кредитним договором № 11223506000 від 26.09.2007 року на виконання рішення Московського районного суду м. Харкова, справа № 2-11131/10 від 15.09.2010 року, яким вона повідомила про виконання нею зобов'язань шляхом внесення 26.04.2021 року на депозит приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мангушевої О.С. коштів у розмірі 191 411,40 грн.
Враховуючи викладене, вважає, що виконавчі листи, видані Московським районним судом м. Харкова на виконання рішення Московського районного суду Харкова від 17.05.2011 року у справі № 2-16609/2010, провадження № 2-1614/2011 мають бути визнані такими, що не підлягають виконанню, оскільки рішення суду Московського районного суду м. Харкова від 15.09.2010 року у справі № 2-11131/10, виконано в повному обсязі шляхом внесення ОСОБА_3 коштів у розмірі 191 411,40 грн. на депозит приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мангушевої О.С. для передачі їх стягувану, що свідчить про відсутність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов Договору іпотеки від 26.09.2007 року.
У судове засідання заявниця не з'явилась, через канцелярію суду від заявника надійшла заява, в якій останній вимоги у заяві підтримав в повному обсязі, просить розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
У судове засідання представник ТОВ «Кей-Колект» не з'явився, по пошті надіслав заяву в якій просив розглядати заяву за його відсутності, просив відмовити в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що рішення суду не виконано.
Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам, дійшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів, внормовані Розділом VІ ЦПК України.
В силу ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
З наведених положень законодавства випливає, що підставою для виконання судових рішень є виконавчі листи.
Відповідно до ст. 432 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015, наведені в статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами, за роз'ясненнями згаданого узагальнення, слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Таким чином, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об'єктивно відсутній обов'язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.
Як роз'яснено у Інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року, необхідно звернути увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Судом встановлено, що заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17.05.2011 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 шляхом продажу з прилюдних торгів за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», задовольнивши вимоги публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за договором про надання споживчого кредиту № 11223506000 від 26.09.2007 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 , а саме 210 111,12 грн. Виселено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_2 та знято їх з реєстрації у зазначеній квартирі. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати по 910 грн. з кожного.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01.06.2011 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 17.05.2011 року.
08.06.2012 року рішенням апеляційного суду Харківської області у справі, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.05.2011 року змінено. Скасовано рішення у частині виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_2 та зняття їх з реєстрації у зазначеній квартирі. В іншій частині рішення залишено без змін.
Крім того, не зважаючи на те, що рішенням Московського районного суду м. Харкова, яке є чинним, від 15 вересня 2010 року стягнуто солідарно з боржника ОСОБА_3 , ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором станом на 07.05.2010 року 191411, 40 грн., рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17.05.2011 року у справі, яке було залишено в цій частині без змін судом апеляційної інстанції, констатовано, що загальна заборгованість ОСОБА_3 становить 210 111,12 грн., а не 191 411, 40 грн.
Відповідно до довідки Московського районного суду м. Харкова, вбачається що справа № 2-1614/2011 знищена за спливом строків зберігання у 2017 році.
Відповідно до інформації з АСВП вбачається, що відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 відсутні.
Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Разом з тим, заявник у прохальній частині заяви просить визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи видані Московським районним судом м. Харкова на виконання заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.05.2011 року у справі № 2-16609/2010, провадження № 2-1614/2011 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 шляхом продажу з прилюдних торгів за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», посилаючись на те, що виконавчі листи, видані Московським районним судом м. Харкова на виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.05.2011 року у справі № 2-16609/2010, провадження 2-1614/2011 мають бути визнані такими, що не підлягають виконанню, оскільки рішення суду Московського районного суду м. Харкова від 15.09.2010 року у справі № 2-11131/10 виконано в повному обсязі шляхом внесення ОСОБА_3 коштів у розмірі 191 411, 40 грн. на депозит приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мангушевої О.С. для передачі їх стягувачу, що свідчить про відсутність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов Договору іпотеки від 26.09.2007 року.
Так, дійсно, згідно матеріалів справи ОСОБА_3 внесла на депозит приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мангушевої О.С. кошти у розмірі 191411,40 грн. для передачі їх стягувачу, але на виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 15.09.2010 року у справі № 2-11131/10, а не на виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.05.2011 року.
Жодних доказів, зокрема копій рішення суду у справі № 2-11131/10 та інших документів для дослідження їх в суді, заявником надано не було. Суд позбавлений можливості перевірити факти, які встановлені у рішенні по справі № № 2-11131/10 та дослідити у зв'язку з цим, доводи, які викладені у заяві з цього приводу.
Крім того, у заяві до суду про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, заявник просить визнати виконавчі листі такими, що не підлягають виконанню по справі № 2-16609/2010, провадження № 2-1614/2011 на виконання заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.05.2011 року, а у заяві до приватного нотаріуса заявниця ОСОБА_3 просить прийняти у депозит грошові кошті у сумі 191 411,40 грн. у справі № 2-11131/10 від 15.09.2010 року.
Сума заборгованості, у розмірі 210 111,12 грн., ОСОБА_3 за заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17.05.2011 року, яке в цій частині залишено без змін судом апеляційної інстанції, є більшою за суму заборгованості, внесеною ОСОБА_3 на депозит нотаріуса, у розмірі 191 411,40 грн.
Підстави, передбачені ст. 432 ЦПК України для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, які зазначені у даній заяві, відсутні.
Аналізуючи зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять наявні процесуальні та матеріальні підстави для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, оскільки, рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.05.2011 року не виконано.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 260, 261, 431, 432 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя - О.О. Олійник