Справа № 643/188/22
Провадження № 2-о/643/127/22
12.01.2022 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Крівцова Д.А.,
присяжних - Рубанец Т.В., Царьової К.О.
за участю секретаря - Сухіни Г.Ю.
представника Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» лікаря-психіатра Стрельцової Т.Г.
прокурора Шокоть А.В.,
представника ОСОБА_1 - адвоката Маюрнікової В.Н.
особи, відносно якої розглядається заява - ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції з Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» заяву Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» про госпіталізацію ОСОБА_1 до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, -
Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» (далі - Лікарня) звернулось до суду з заявою, в якій просить застосувати відносно ОСОБА_1 госпіталізацію до Лікарні у примусовому порядку.
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 госпіталізований до Лікарні 10.01.2022 року о 12:10 год. Направлення на госпіталізацію було видане лікарем-психіатром БШМД № 104 Клименко, який після особистого огляду ОСОБА_1 зробив висновок про необхідність застосування примусової госпіталізації у психіатричний стаціонар у зв'язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу, який обумовлює його небезпеку для себе і оточуючих. Підставою для висновку про необхідність госпіталізації є відомості про поведінку ОСОБА_1 , які надійшли від матері ОСОБА_2 . На підставі цих відомостей ОСОБА_1 10.01.2022 року оглянутий лікарем-психіатром, який підтвердив висновок про необхідність госпіталізації. 11.01.2022 року ОСОБА_1 оглянутий комісією лікарів-психіатрів Лікарні. Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 страждає на тяжкий психічний розлад у формі шизофренії параноїчної форми безперервного типу перебігу, внаслідок чого становить небезпеку для себе та оточуючих, спостерігаються грубі структурно-логічні розлади мислення, галюційно-маячна симптоматика, невпорядкована, агресивна поведінка на адресу матері. Потребує застосування примусової госпіталізації в психіатричний стаціонар згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу».
Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 11.01.2022 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі, вирішено питання про призначення ОСОБА_1 представника (адвоката).
У судовому засіданні представник Лікарні лікар-психіатр Стрельцова Т.Г. підтримала заяву про примусову госпіталізацію та викладені в ній доводи. Зазначила, що станом на час розгляду справи ОСОБА_1 продовжує представляти небезпеку для себе та оточуючих. Пояснила, що його лікування можливе виключно в умовах стаціонару. Заперечувала можливість амбулаторного лікування ОСОБА_1 , зазначивши, що останній не вважає себе хворим та не приймає ліки.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заяву про госпіталізацію ОСОБА_1 до Лікарні в примусовому порядку.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Маюрнікова В.Н. в судовому засіданні підтримала позицію ОСОБА_1 та заперечувала проти задоволення заяви.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти його госпіталізації до Лікарні. Пояснив, що у його матері порушений основний інстинкт, в під'їзді його будинку був витік газу. Зазначив, що лікування не потребує та відмовляється від стаціонарного лікування, проте не заперечує проти проходження амбулаторного лікування. В ході надання пояснень ОСОБА_1 на певний період часу перестав висловлювати свою позицію, зазначивши в подальшому, що в нього застопорилась свідомість.
Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Як вбачається із заяви матері ОСОБА_1 , вона просить його пролікувати у зв'язку тим, що він не приймає ліки, через що його стан погіршився. У ОСОБА_1 нав'язлива ідея, що всюди пахне газом, зачиняв її на замок, внаслідок чого вона зверталась по допомогу, в мороз пішов з дому роздягнений, розбив собі голову чашкою. По квартирі ходять повністю роздягнений, на зауваження реагує агресивно. Приніс додому хворого голуба, а потім відкусив йому голову. Постійно тероризує заявника, неодноразово погрожував, що зробить її інвалідом.
Згідно супровідного листка № 61/104, ОСОБА_1 доставлений до Лікарні з діагнозом: шизофренія.
Згідно акту психіатричного огляду особи, госпіталізованої до психіатричної лікарні у примусовому порядку згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» № 11/96 від 11.01.2022, складеного комісією лікарів Лікарні, ОСОБА_1 страждає на тяжкий психічний розлад у формі шизофренії, параноїчної форми, безперервного типу перебігу, відмічаються грубі структурно-логічні розлади мислення, галюціно-маячна симптоматика, невпорядкована, агресивна поведінка до оточуючих та матері, внаслідок чого становить безпосередню небезпеку для себе та оточуючих та потребує примусової госпіталізації в психіатричний стаціонар згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу».
Частиною другою ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного розладу, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов'язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: е) законне затримання психічнохворих.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа може бути госпіталізована до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.
Згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі докази як окремо, так і в їх сукупності та взаємозв'язку в цілому, суд приходить до висновку щодо наявності у ОСОБА_1 тяжкого психічного розладу, який обумовлює його безпосередню небезпеку для себе та оточуючих, та необхідності лікування ОСОБА_1 виключно в стаціонарних умовах.
Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності підстав для госпіталізації та відсутності у нього психічного захворювання, суд не може визнати обґрунтованими, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених судом доказів. Так, вказані доводи спростовуються пояснення представника ОСОБА_3 , даними акту психіатричного огляду особи, іншими дослідженими судом доказами.
Доводи ОСОБА_1 щодо можливості його амбулаторного лікування спростовуються висновками лікарів Лікарні, поясненнями представника ОСОБА_3 , наданими в судовому засіданні, а також даними письмової заяви матері ОСОБА_1 , в якій зазначено, що погіршення його стану здоров'я обумовлено тим, що він не приймав лікування в домашніх умовах.
У суду відсутні підстави ставити під сумнів компетенцію та висновки лікарів-психіатрів щодо наявності у ОСОБА_1 тяжкого психічного захворювання, внаслідок якого він представляє безпосередню небезпеку для себе та оточуючих, необхідності у зв'язку з цим стаціонарного лікування та неможливості амбулаторного лікування.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо наявності передбачених законодавством України підстав для госпіталізації ОСОБА_1 до Лікарні у примусовому порядку, та задовольняє заяву.
Керуючись ст. 2, 76-80, 89, 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 341-342, 354 ЦПК України,
Заяву Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» про госпіталізацію ОСОБА_1 до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , госпіталізацію до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» (місцезнаходження: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46, код ЄДРПОУ 02003675) у примусовому порядку на строк протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію, але не більше ніж на 6 місяців.
Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Д.А. Крівцов
Присяжні Т.В. Рубанец
К.О. Царьова