Справа № 643/16130/21
Провадження № 2/643/1777/22
13.01.2022
Московський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого Тимош О.М.,
за участю секретаря судового засідання Холод К.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У вересні 2021 позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення нею 23-х років за умови, що вона продовжує навчатися.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Московського районного суду м.Харкова від 13.06.2019 було розірвано. Судовим наказом Московського районного суду м.Харкова від 04.07.2019 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше 10-ти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 17.04.2019. ІНФОРМАЦІЯ_2 дочці ОСОБА_4 виповнилося 18 років. З 01 вересня 2018 року дитина сторін навчається у «Харківському обласному медичному коледжі» на денному платному відділенні, сплату за який здійснює позивач. Відповідач по справі з липня 2020 року аліменти на утримання дочки не сплачує. Термін закінчення навчання у дочки спливає в липні 2022 році. Вартість навчання відповідно до договору про надання освітніх послуг складає 1600 грн щомісячно. Дочка проживає з позивачкою, знаходиться на її утриманні, дочка потребує матеріальної допомоги. Відповідач є працездатною особою, працює в ДП «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», інших дітей, непрацездатних дружини, батьків в нього не має.
Посилаючись на ст.182, 199-201 Сімейного Кодексу України, позивачка просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачем 18.11.2021 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав в повному обсязі, вважав їх безпідставними та такими, що суперечать нормам ст.76, 186 СК України, ст.23, 652-654 ЦК України та ст.26 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству». Позов відповідач сприймає як спробу вчинити на нього тиск з метою примусити його відмовитися від частки у спільному майні. Вважає, що позовні вимоги позивачки свідчать про бажання продовжити блокування його банківських рахунків виконавчою службою. Вважав недоцільним участь у справі представника позивачки - адвоката.
Відповідач також зазначив, що протягом 2019-2020 р.р. з його зарплати утримувалися аліменти на утримання дочки, а тому твердження позивачки, що дочка перебуває на її утриманні, а відповідач не сплачує аліменти не відповідає дійсності. Аліменти не перераховувалися з вини роботодавця відповідача. ОСОБА_2 повідомляє, що у 2018-2019 р.р. сплачував за навчання дочки до моменту, коли дізнався про розірвання шлюбу. Вважає дохід позивачки у 9000 грн щомісяця достатнім доходом. Відповідач зауважує, що за період з 1999 по 2019 роки він придбав товарно-матеріальних цінностей на 140 тис. грн.
Відповідач стверджує, що рішення про навчання дочки у коледжі було прийнято позивачкою самостійно без узгодження з батьком дитини.
На рахунки відповідача накладено арешти, а тому позивачка все одно не зможе отримати аліменти. Відповідач вважає, що позивачка витрачає аліменти не за призначенням, зокрема погашає заборгованість за комунальні послуги або послуги адвоката.
Крім того, відповідач вважає, що відмова у позову сприятиме настанню деяких наслідків, зокрема відновленню та нормалізації стосунків колишнього подружжя, виконанню позивачкою рішення суду від 07.12.2021, покращенню матеріального становища дитини тощо.
Ухвалою судді 15.09.2021 відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 03.12.2021 відповідачу відмовлено у прийнятті зустрічного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зустрічний позов повернуто відповідачу.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю та пояснив, що відмова у позові сприятиме покращенню матеріального стану його дочки. Висловив сумніви щодо оплати позивачкою навчання дочки. Відповідач підтвердив, що повнолітня дочка проживає з матір'ю, яка утримує її. Надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов.
Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Московського районного суду м.Харкова від 13.06.2019 шлюб між сторонами розірвано. Рішення набрало законної сили 19.07.2019 (а.с.12-14).
Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8).
Судовим наказом Московського районного суду м.Харкова від 04.07.2019 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 у розмірі ј частки з усіх видів його заробіту (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.04.2019 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.18).
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 16.06.2021 в задоволенні позову ОСОБА_2 про відстрочення сплати заборгованості за аліментів відмовлено (а.с.19-21).
Відповідно до довідки про доходи від 15.01.2021 №2, яка видана позивачці ОСОБА_3 вбачається, що заробітна плата за період з січня 2020 року по грудень 2020 року складає 106 089,53 грн (а.с.22).
Із довідки про розмір нарахованої та невиплаченої заробітної плати ОСОБА_2 №Б-02/250 від 28.02.2020 вбачається, що розмір нарахованої та не виплаченої заробітної плати за період з лютого 2019 року по січень 2020 року складає 144 116,16 грн.
З відповіді Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) вбачається, що станом на 25.05.2021 за боржником ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 14 886,28 грн, та роз'яснено, якщо відраховані з боржника суми аліментів не були перераховані стягувачу, він має право звернутися до ДП УКЗНТЦ Енергосталь з відповідним позовом (а.с.25).
Згідно з студентським квитком серії НОМЕР_1 , виданим Комунальним закладом охорони здоров'я «Харківським обласним медичним коледжем», ОСОБА_4 є студенткою денної форми навчання факультету медсестринство (а.с.9).
Відповідно до довідки №682 від 12.02.2019 ОСОБА_4 навчається у КЗОЗ «Харківський обласний медичний коледж» на денному відділенні «Медсестринство-І» на 1 курсі з 01.09.2018 по 30.06.2022 (а.с.15).
Відповідно до довідки №816 від 14.09.2021 ОСОБА_4 навчається у КЗОЗ «Харківський обласний медичний коледж» ХОР на денному відділенні «Медсестринство-ІV» в групі М-43 на четвертому курсі з 01.09.2018 про 30.06.2022 (а.с.42).
ОСОБА_4 , відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 21.01.2021, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір'ю - позивачем у справі ОСОБА_3 (а.с.11).
З квитанцій наданих позивачем, вбачається, що оплата за навчання здійснювалась кожен місяць у розмірі 1600 грн за період з вересня 2020 року по березень 2021 року та в травні 2021 року платником ОСОБА_4 (а.с.16-17).
Відповідно до відповіді про надання інформації від КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради №647/04-11/21 від 25.01.2021 ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2 (а.с.23).
Відповідно до довідки №1-02-537к від 13.08.2021 станом на 31.07.2021 заборгованість з оплати сум утриманих аліментів з заробітної плати ОСОБА_2 становить 22 578,97 грн. підприємство не перераховує кошти в зв'язку з арештом рахунків (а.с.54).
У відповідності до протоколу спиральної комп'ютерної томографії органів грудної клітини від 31.03.2021 у ОСОБА_2 виявлено двостороння пневмонія (а.с.63).
Службою у справах дітей по Московському району ХМР 23.03.2020 повідомлено ОСОБА_2 , що вони позбавлені можливості висновок за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину (а.с.75).
Суд не приймає до уваги рішення Московського районного суду м.Харкова від 07.12.2020 у справі №643/11909/20, яким визнано за ОСОБА_2 право користування квартирою АДРЕСА_3 (а.с.51-52); фотознімки (а.с.53); лист Шевченківського ВДВС у м.Харкові від 28.09.2020 №19.6-77/8719; квитанції за 2018 р.(а.с.56); диплом (а.с.57); виписку по картці на ім'я ОСОБА_2 за періоди 01.01.2014-31.12.2014, 01.01.2018-31.12.2018 (а.с.58-61), звернення ОСОБА_2 до органів поліції від 19.07.2019 (а.с.65); хронологію подій (а.с.66); заяву про внесення змін до Договору про надання освітніх послуг від 02.08.2018 №27М9/2018 від 21.09.2021 (а.с.67); лист КЗОЗ «ХОМФК» ХОР від 13.10.2021 №493 (а.с.68); заява про розірвання договору від 18.10.2021 (а.с.69); ухвалу судді Московського районного суду м.Харкова від 23.10.2021 у справі №638/8411/20 (а.с.70); перелік документів для відшкодування грошей у вигляді податкової знижки (а.с.72); звернення ОСОБА_2 до органів поліції від 27.01.2021 (а.с.73); постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_3 від 15.07.2021 (а.с.74); список оплачених квитанцій (а.с.76); результати взаєморозрахунків (а.с.77); ухвалу Московського районного суду м.Харкова від 17.08.2021 у справі №643/1030/21 (а.с.78); лист (а.с.79); вимогу державного виконавця (а.с.90); виклик державного виконавця (а.с.91); постанову про стягнення державного збору від 11.11.2011 (а.с.92); звернення ОСОБА_2 до Харківської обласної колегії адвокатів від 13.01.2022, як такі що не містять інформацію щодо предмета доказування, тобто є неналежними у сенсі ст.77 ЦПК України. Відповідачем належність цих доказів необґрунтована.
Відхиляє суд перелік товарно матеріальних цінностей, які знаходяться у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01.12.2019 (а.с.62), складений відповідачем у справі, як недопустимий у відповідності до ст.78 ЦПК України. Крім того, суд не приймає до уваги ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 24.12.2021 №638/20212/21, яка не завірена належним чином, а тому є недопустимим доказом згідно з приписами ст.78 ЦПК України.
Відповідачем надано копію довідки МСЕ №031127, з якої вбачається, що ОСОБА_5 є інвалідом 2-ї групи з 24.01.2006 безстроково (а.с.64). ОСОБА_2 стверджує, що ОСОБА_5 є його матір'ю, проте доказів на підтвердження цієї обставини суду не надає, а тому суд не може встановити зазначену обставину.
При цьому суд не приймає як докази надані заявником скріншоти з мобільного телефона, оскільки не може достовірно встановити написання учасниками справи (а.с.71).
Відповідно до ч.1,3 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідач у справі є працездатною особою, має постійне місце роботи, дохід, а тому може надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дочці.
Відповідно до ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Ч.1 ст.182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3--1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Так при визначенні розміру аліментів на утримання позивача суд враховує, що відповідач (платник аліментів) є працездатною особою, має постійну роботу (обставина звільнення відповідача була повідомлена суду у судовому засіданні, проте жодним доказом не доведена). Відповідачем не доведено наявність у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина або інших істотних обставин, які би вплинули на його обов'язок по сплаті аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання. Зазначене свідчить про те, що відповідач може надавати матеріальну допомогу. Захворювання відповідача у березні 2021 року на пневмонію судом не приймається як обставина, яка може вплинути на призначення аліментів та визначення їх розміру.
Суд зважає на те, що аргумент відповідача про покращення матеріального стану дочки у разі відмови у задоволенні позовної заяви про стягнення аліментів, вочевидь не відповідає дійсності. Інші аргументи відповідача очевидно не відносяться до предмета спору або є явно необґрунтованими.
З досліджених доказів вбачається, що неповнолітня дочка сторін продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги
Згідно з ч.1 ст.201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд не застосовує ст.76, 186 СК України, ст.23, 652-654 ЦК України та ст.26 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», на які в обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог посилається відповідач, оскільки зазначені норми не регулюються спірні правовідносини.
Враховуючи сумніви відповідача щодо цільового використання аліментів на утримання дочки, те, що у відповідності до ч.1 ст.34 ЦК України дочка сторін ОСОБА_4 набула повну цивільну дієздатність, суд дійшов висновку про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, безпосередньо на користь дочки в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), тим самим частково задовольняє заявлені позивачем вимоги.
Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст.141 ЦПК України, враховуючи те, що позивач при зверненні до суду звільнена від оплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.2,5, 12,13,76-82, 89, 141, 259, 354,355,430 ЦПК України,
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Харкова, на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 14.09.2021 і до закінчення навчання 30.06.2022, але не більше ніж до досягнення дочкою двадцяти трьох років.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне рішення суду складено 17 січня 2022 року.
Суддя О.М.Тимош