Справа № 643/5033/21
Провадження № 2-з/643/24/22
17.01.2022 м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Семенова Я.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 , поданої в особі представника - адвоката Ястребової Євгенії Богданівни про забезпечення позову ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на жиле приміщення,
Позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ястребової Є.Б. звернулася до суду з позовом, в якому просить встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1992 року по 2017 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 , а також просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30 серпня 2021 року представник позивача - адвокат Ястребова Є.Б., діючи в інтересах позивача, звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони відчуження спірного майна.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 07 вересня 2021 року заяву представника позивача - адвоката Ястребової Євгенії Богданівни про забезпечення позову ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на жиле приміщення було повернуто заявнику.
Постановою Харківського апеляційного суду від 30 грудня 2021 року ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 07 вересня 2021 року - скасовано. Справу за заявою представника позивача - адвоката Ястребової Є.Б про забезпечення позову у справі №643/5033/21 за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Ястребової Є.Б. повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.01.2022 вказану вище заяву про забезпечення позову передано для продовження розгляду судді Семеновій Я.Ю., матеріали заяви передано судді 14 січня 2022 року.
Як убачається із заяви про забезпечення позову, представник ОСОБА_1 - адвокат Ястребова Є.Б. в обґрунтування заяви посилається, що у своїй позовній заяві позивач просить суд встановити факти проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1992 року по 2017 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у квартирі АДРЕСА_2 . Також просить визнати за нею право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Посилалась, що заявник має побоювання щодо реального виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, виходячи з того, що 03 липня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір позики, згідно з яким ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 грошові кошти. Того ж дня у забезпечення отриманої ОСОБА_2 позики між ним та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_2 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2015 року, постановленою у справі № 643/15704/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, було накладено арешт на спірну квартиру. ОСОБА_3 у справі № 643/8038/21 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про зняття арешту з нерухомого майна, а саме - квартири АДРЕСА_1 , в якому зазначив, що накладений на вказаний об'єкт нерухомого майна арешт заважає йому зареєструвати на нього право власності. 11 серпня 2021 року рішенням Московського районного суду м. Харкова, ухваленим по справі № 643/8038/21 було скасовано арешт, накладений на вказану вище квартиру, який накладався ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2015 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Також посилалась, що ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2017 року у справі № 643/5859/17 було заборонено відчуження у бідь-який спосіб спірної квартири, однак ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих вказаною вище ухвалою суду, за результатами розгляду якої було постановлено ухвалу від 29 квітня 2021 року по справі № 643/5859/17 про скасування заходів забезпечення позову.
На думку заявника, зазначені обставини є свідченням того, що у випадку задоволення вимог позивача за пред'явленим нею позовом, отримати реальне виконання рішення буде утруднено або навіть неможливе, а тому існує велика ймовірність, що позивач не зможе стати фактичним власником квартири, оскільки ОСОБА_3 докладає усіх зусиль для того, щоб за собою зареєструвати право власності на спірну квартиру.
За вказаних обставин, з метою уникнення можливих труднощів у подальшому виконанні рішення, заявник просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірну квартиру та шляхом заборони вчиняти певні дії.
Заява розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Ураховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву про вжиття заходів забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.
Правилами ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема заборона вчиняти певні дії.
Згідно роз'яснень, які містяться у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватися судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та наявна реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати зміст позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Безпідставне застосування заходів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Тобто, забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
При цьому процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Так, матеріали справи свідчать, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2021 року за наслідками розгляду цивільної справи № 643/8038/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , про зняття арешту з нерухомого майна, скасовано арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , накладений ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11.09.2015 у справі № 643/15704/15-ц за заявою ОСОБА_1 про забезпечення її позову. Копія вказаного судового рішення, яка надана заявником в обґрунтування заяви, містить відомості, що рішення суду не набрало законної сили.
За правилами ч. 1 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Доказів набрання вказаним рішенням законної сили матеріали справи не містять.
Оскільки рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2021 року, яким скасовано арешт на квартиру АДРЕСА_1 , який накладався ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11.09.2015 у справі № 643/15704/15-ц за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, не набрало законної сили, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2015 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , є чинними.
З огляду на наведене, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , поданої в особі її представника ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 у будь-який спосіб, - відсутні.
Разом з тим, позивач не позбавлений права на повторне звернення до суду із обґрунтованою заявою про забезпечення позову та наданні відповідних доказів в її обґрунтування.
Керуючись ст.ст. 150-154 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в особі представника - адвоката Ястребової Євгенії Богданівни про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя: Я.Ю. Семенова