Справа № 199/9742/19
(1-кп/199/39/22)
20.01.2022 року
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1
- суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
за участю прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження №12019040630001191 відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Обвинувачений, захисник не заперечували проти клопотання.
Відповідно до вимог ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні та наявність ризиків на існування яких посилається сторона обвинувачення, суд вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_6 зможе переховуватися від суду.
В розумінні Кримінального кодексу України інкримінований ОСОБА_6 злочин має дуже високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки це особливо тяжкий умисний злочин проти життя особи, а саме умисне вбивство людини з особливою жорстокістю, за що законом передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
На думку суду, вже лише ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією ЄСПЛ щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчиєв проти Молдови», «Панченко проти Росії»).
При цьому, не будучи самостійною підставою для утримання особи під вартою, тяжкість обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, що ґрунтується на позиції в рішенні ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії», у відповідності з якою суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Крім того, на теперішній час, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд враховує обсяг пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення, також приймає до уваги репутацію обвинуваченого, який раніше засуджувався за умисні злочини, не має міцних соціальних зв'язків, не працював та не має на утриманні дітей, непрацездатних осіб, є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання останнього винуватим у особливо тяжкому кримінальному правопорушенні, ОСОБА_6 , перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ці обставини, у свою чергу, можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Досліджуючи питання щодо можливості зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який суд, враховуючи вік та задовільний стан здоров'я обвинуваченого, відомості про його соціальні зв'язки, репутацію обвинуваченого, його майновий стан, вважає, що вказані відомості про особу обвинуваченого в сукупності із обсягом пред'явленого йому обвинувачення та встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Керуючись ст.ст.176-178,183,199,331,350,369,371,372 КПК України, суд,
Клопотання прокурорапро продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України, строк тримання під вартою до 20 березня 2022 року включно.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити її для виконання в частині продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_6 - начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судді:
___________ ОСОБА_1 ОСОБА_8