20.01.2022
Справа №639/161/22
Провадження №2/639/1041/22
про відмову у відкритті провадження
20 січня 2022 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Рубіжного С.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків про звільнення майна з-під арешту, -
17 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків про звільнення майна з-під арешту, в якому просив суд скасувати запис в Державному реєстрі боржників на ім'я ОСОБА_1 , а також скасувати арешт та заборону в Державному реєстрі рухомого майна, на все рухоме майно, на ім'я ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали позову, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження, виходячи з наступного.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені в частині першій статті 19 ЦПК України: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майновихправ, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Як вбачається із змісту позовної заяви, арешт на рухоме та не рухоме майно позивача ОСОБА_1 було накладено постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження №59526036.
Отже, позивач ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження №59526036, а саме - боржником.
Згідно з ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначеност. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Приписами ч.1-3ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Арешт накладений на майно позивача, який є боржником у виконавчому провадженні, з метою забезпечення виконання рішення суду, а тому така особа не може виступати позивачем у даній справі і така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні, а отже, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України
Законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України
Саме такі висновки викладені у постанові КЦС ВС від 08.09.2021 у справі № 369/3757/20.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку висновку, що боржник, на майно якого державним виконавцем накладено арешт, не може звертатися до суду з позовною заявою про зняття арешту з майна, оскільки у судовому процесі він є боржником та законом для нього встановлений інший порядок вирішення даного питання (шляхом звернення до суду зі скаргою відповідно дорозділу VII ЦПК України).
Заява про зняття арешту подається стороною справи, якщо арешт накладений судом відповідно до глави 10 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутисядо адміністративного судуз позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо закономне встановлено інший порядок судового оскарженнярішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з п.1 ч.1ст.186ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ч.2-5 ст. 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленомустаттею 272цього Кодексу.
До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту слід відмовити, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Отже, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що він має право звернутися до суду із відповідною скаргою на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби в порядку ст. ст.447,448 ЦПК України (розділ VIIЦПК України)або з позовом в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 4, 19, 186, 260, 261, 272, 353, 447, 448 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
У відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків про звільнення майна з-під арешту - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 20.01.2022.
Суддя С.О. Рубіжний