Справа № 572/2003/21
2-а/572/36/21
15 листопада 2021 року
Сарненський районний суд Рівненської області в складі :
головуючого судді - Ведяніної Т. О.
при секретарі - Вознюк М.В.
за участю :
представника позивача - Солодкого О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сарни справу № 572/2003/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальону 5 роти УПП в Рівненській області сержанта поліції КИРИЛОВЕЦЬ ОКСАНИ СЕРГІЇВНИ, ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського 1 батальону 5 роти УПП в Рівненській області сержанта поліції Кириловець О.С., Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4421478 від 30 червня 2021 року, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення. Крім цього, позивач просить вирішити питання розподілу судових витрат.
Позивачем в обґрунтування заявлених вимог зазначено, що він постановою поліцейського 1 батальону 5 роти УПП в Рівненській області сержанта поліції Кириловець О.С. він був притягнутий до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.5 ст.121 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн. Так, відповідно до вказаної вище постанови - ОСОБА_2 піддано адміністративному стягненню за порушення вимог п.2.3.в Правил дорожнього руху України, а саме : за те, що він, керуючи транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки, не був пристебнутий ременем безпеки.
ОСОБА_2 вважає вказану вище постанову протиправною та такою, що винесена із порушенням вимог законодавства, оскільки вважає, що вона не ґрунтується на вимогах закону. Так, позивач вказує, що він дійсно 30 червня 2021 року керував транспортним засобом - автомобілем марки «RENAULT KANGOO 6556XW21», яким рухався по вул.Белгородській м.Сарни Рівненської області, під час чого був зупинений працівником поліції Кириловець О.С., яка повідомила, що причиною зупинки є порушення правил користування засобами пасивної безпеки.
Позивач вказує, що жодних доказів вчиненого правопорушення, працівниками поліції йому надано не було, оскільки наданий працівником поліції відеозапис не містить доказів того, що позивач не був пристебнутий паском безпеки.
Отже, ОСОБА_2 зазначає, що порушення, вказаного в оскаржуваній постанові він не вчиняв, через що просить визнати постанову відповідача протиправною та скасувати її.
В судовому засіданні представник позивача заявлені довірителем вимоги підтримав, дав пояснення відповідно до змісту поданої позовної заяви.
Представником відповідача - Немеришиною О.В. у судове подано відзив на позов, в якому сторона заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала в повному обсязі, зазначивши, що позов є необґрунтованим, оскільки позивач в свою чергу, не надав доказів правомірності заявлених вимог. Крім цього, відповідачем наведені норми закону, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та вказано, що при вирішенні питання можливості притягнення позивача до адміністративної відповідальності працівники поліції діяли в межах повноважень, керуючись законом. Відповідно до відзиву - працівником поліції після безпосереднього виявлення правопорушення, вчиненого позивачем, було дотримано процедуру оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та процедуру безпосередньо розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відповідач зазначає, що факт вчинення позивачем вказаного в постанові правопорушення зафіксовано технічним засобом, через що відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи у відсутності сторони, яке судом задоволено.
Крім цього, представником відповідача суду надано відзив на позов із CD-диском із відеозаписом, які долучені до матеріалів справи.
Інших клопотань сторонами заявлено не було.
В даному випадку виник спір між позивачем та відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, виник з приводу оскарження рішення відповідача (індивідуального акту) щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Вказані правовідносини регламентуються нормами КУпАП, Закону України «Про національну поліцію».
Із постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4421478 від 30 червня 2021 року, винесеної поліцейським 1 батальону 5 роти УПП в Рівненській області сержантом поліції Кириловець О.С., встановлено, що ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн.
Відповідно до вказаної постанови - ОСОБА_2 в порушення вимог п.2.3.в Правил дорожнього руху України о 09 год. 27 хв. 30 червня 2021 року по вул.Белгородській м.Сарни Рівненської області, керував транспортним засобом - автомобілем марки «RENAULT KANGOO» НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, не був пристебнутий ременем безпеки.
Позивач посилається на ті обставини, що зазначеного в постанові правопорушення він не вчиняв.
Згідно із ч.5 ст.121 КУпАП відповідальність за вказаною нормою настає, в тому числі, за порушення правил користування ременями безпеки.
Крім цього, п.2.3.в Правил дорожнього руху України передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Саме порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху інкриміновано відповідачем позивачу, відповідальність за яке і передбачено ч.5 ст.121 КУпАП.
Частиною 1 статті 23 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що до основних повноважень поліції відносяться, в тому числі : вжиття заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень; у випадках, визначених законом, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, прийняття рішень про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання.
Відповідач в обґрунтування заперечень посилається на ті обставини, що поліцейським безпосередньо було виявлено правопорушення, вчинене позивачем.
Із дослідженого судом відеозапису встановлено, що позивач дійсно за обставин, вказаних в оскаржуваній постанові, керував транспортним засобом, під час чого не був пристебнутий ременем безпеки.
Крім цього, відповідно до вказаного відеозапису - працівником поліції було повідомлено водію причини зупинки та дотримано порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскаржувану постанову було винесено відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства, у межах повноважень, передбачених для поліцейського.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відполвідачем суду надані докази, якими сторона обґрунтовує правомірність винесеної постанови у справі про адміністративне правопорушення, в той час, як позивачем жодного доказу на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу свого позову, надано не було.
Свою позицію позивач обґрунтовує вимогами ч.2 ст.71 КАС України, відповідно до якої - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 14 березня 2018 року у справі №760/2846/17, адміністративне провадження №К/9901/1018/17, вказав, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Тож, обов"язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Враховуючи наведену правову позицію, позивач, в свою чергу, також зобов'язаний надати певні докази, які доводять правомірність його вимог.
Згідно з п. 10 розділу 3 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У даному випадку, тобто, у випадку виявлення поліцейським порушення, вчиненого ОСОБА_2 відповідачем було прийнято рішення про накладення на останнього стягнення у виді штрафу, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Враховуючи наведене вище обставини та досліджені докази, суд вважає що поліцейський при винесенні оскаржуваної постанови діяв в межах чинного законодавства, а тому вимоги позивача є безпідставними, а тому не підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, ст.ст. 280, 284, 288 КУпАП, керуючись ст.ст. 242-246 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (жителя АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до поліцейського 1 батальону 5 роти УПП в Рівненській області сержанта поліції КИРИЛОВЕЦЬ ОКСАНИ СЕРГІЇВНИ (м.Рівне вул.Степана Бандери,14а Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_4 ), ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ Національної поліції України (м.Київ вул.Федора Ернста,3 код ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4421478 від 30 червня 2021 року, із закриттям провадження у справі, стягнення на користь позивача понесених судових витрат - відмовити повністю, за безпідставністю заявлених вимог.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення , зазначений строк обчислюється з моменту складення повного судового рішення.
Суддя