Ухвала від 13.01.2022 по справі 554/284/22

Дата документу 13.01.2022 Справа № 554/284/22

Провадження № 2-з/554/16/2022

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року суддя Октябрського районного суду м.Полтави Шевська О.І.., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

До Октябрського районного суду м. Полтави Врадій Максимом Анатолійовичем 13.01.2022 року подано заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви про визнання електронних торгів до суду, у якій прохав зобов'язати Державне підприємство «СЕТАМ» зупинити продаж майна: «Добровільний продаж. Нежитлові приміщення загальною площею 1146.1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ». Заборонити будь-яким державним та недержавним нотаріусам посвідчувати договори про відчуження, зокрема купівлі-продажу нерухомого майна: Нежитлові приміщення загальною площею 1146.1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ».

Відповідно до вимог ч.1 ст. 153 ЦПК України заява розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви та додані до неї докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно вимог ч.ч 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як вбачається з матеріалів заяви, заяву про забезпечення позову подано до пред'явлення позову до суду.

Предметом позову в даній справі є визнання електронних торгів недійсними.

Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Заявник прохав забезпечити позов шляхом встановлення заборони вчиняти певні дії відносно нерухомого майна: нежитлові приміщення загальною площею 1146.1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ».

Згідно ч.3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи, що спір у позові, який планує подати ОСОБА_1 , стосується визнання електронних торгів недійсними предметом яких було майно, а саме нежитлові приміщення загальною площею 1146.1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 », то подальше невжиття заходів забезпечення позову може утруднити поновлення порушених прав заявника, за захистом яких він планує звернувся до суду з позовом, а тому суд приходить до висновку про задоволення заяви з метою ефективного захисту порушених прав, за захистом яких позивач планує звернулася до суду.

Згідно ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Застосовані заходи забезпечення позову не повинні перевищувати обсягу пред'явлених позивачем позовних вимог, тобто мають бути співмірними.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно з п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

На даний час є достатні підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову є необхідним та оправданим завданням забезпечення позову та забезпечуватиме ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, які він має намір захистити при зверненні до суду.

При цьому судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір, до вирішення якого у разі не забезпечення позову може бути порушено права позивача, а також, що даний вид забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам, що відповідає ч.3 ст. 150 ЦПК України.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, практику Європейського Суду з прав людини, роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, яких заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що захід забезпечення позову, який просить вжити позивач, а саме заборонити Державному підприємству «СЕТАМ» зупинити продаж майна: « Нежитлові приміщення загальною площею 1146.1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 », заборонити суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна: Нежитлові приміщення загальною площею 1146.1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 », на даному етапі є обґрунтованими, співмірними з вимогами, з якими заявник має намір звернутися до суду, що випливає з його заяви, узгоджуються з предметом позову. Тому така заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Суд роз'яснює, що відповідно до ч.13 ст.158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити

Вжити заходів забезпечення позову шляхом зобов'язання Державного підприємства «СЕТАМ» зупинити продаж майна: «Добровільний продаж. Нежитлові приміщення загальною площею 1146.1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ».

Заборонити суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна: нежитлові приміщення загальною площею 1146.1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 », до прийняття рішення судом по суті.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Дана ухвала є виконавчим документом згідно підп.2 ч.1 ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження» і підлягає негайному виконанню.

Дана ухвала може бути пред'явлена до виконання у порядку та спосіб, встановлені ЗУ «Про виконавче провадження» протягом трьох років з дня її постановлення.

Копію ухвали направити до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний термін.

Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження

Суддя О.І.Шевська

Попередній документ
102594955
Наступний документ
102594957
Інформація про рішення:
№ рішення: 102594956
№ справи: 554/284/22
Дата рішення: 13.01.2022
Дата публікації: 21.01.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (13.01.2022)
Дата надходження: 13.01.2022