Справа № 185/9536/21
Провадження № 2/185/949/22
іменем України
14 січня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
з участю секретаря судового засідання Таран Н.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8 Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа - Комунальна установа «Центр обслуговування закладів освіти» Павлоградської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, допуск до роботи, зобов'язання виплатити середню заробітну плату,
17 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Павлоградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8 Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, зобов'язання виплатити середню заробітну плату.
Рух по справі
Ухвалою від 18 листопада 2021 року позовну заяву було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків: подання уточненої позовної заяви, доплати судового збору відповідно до вимог частини 3 статті 6, абзацу 2 частини 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір».
19 листопада 2021 року зазначені недоліки були усунені позивачем, подано уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Павлоградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8 Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа - Комунальна установа «Центр обслуговування закладів освіти» Павлоградської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, допуск до роботи, зобов'язання виплатити середню заробітну плату.
Ухвалою від 22 листопада 2021 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
03 грудня 2021 року надійшов відзив відповідача Павлоградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8 Павлоградської міської ради Дніпропетровської області.
06 грудня 2021 року надійшло письмове пояснення щодо позову третьої особи Комунальної установи «Центр обслуговування закладів освіти» Павлоградської міської ради.
Згідно з вимогами частин 3-6 статті 178, частини 3 статті 181 ЦПК України, копія відзиву, пояснення третьої особи та доданих до них документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву, пояснення до суду. До відзиву, пояснення третьої особи додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву, пояснення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідачем та третьою особою не виконані зазначені вимоги процесуального закону, до відзиву, пояснення не додані докази направлення (надання) копії відзиву, пояснення іншим учасникам справи, зокрема позивачу.
Позиція позивача
Позивач посилається на те, що оскаржуваним наказом порушено її конституційне право на працю, відсторонення її від роботи через відсутність щеплення від коронавірусної хвороби є її непрямою дискримінацією, оскільки інші учасники освітнього процесу не зобов'язані мати таке щеплення.
Крім того роботодавець зобов'язаний повідомити працівника про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці, проте позивач отримала повідомлення роботодавця про обов'язкову вакцинацію 02 листопада 2021 року, тобто за шість днів до відсторонення.
Позивач просить:
-визнати незаконним та скасувати наказ № 97/к/тр від 08 листопада 2021 року по Павлоградській загальноосвітній шкоді І-ІІІ ступенів №8 про відсторонення ОСОБА_1 від роботи та допустити її до роботи,
-зобов'язати бухгалтерію Комунальної установи «Центр обслуговування закладів освіти» Павлоградської міської ради нарахувати та виплатити їй середню заробітну плату з 08 листопада 2021 року до дня допуску її до роботи.
Фактичні обставини, встановлені судом
ОСОБА_1 працює у Павлоградській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 на посаді вчителя історії.
02 листопада 2021 року ОСОБА_1 отримала письмове повідомлення про те, що з 08 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення від COVID-19 обов'язкове для працівників закладу освіти. У цьому повідомлення зазначено, що 08 листопада 2021 року ОСОБА_1 відсторонять від роботи без збереження заробітної плати, якщо у термін до 05 листопада 2021 року нею не буде надано документ, що підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2021 року № 595 (а.с.6).
Наказом директора Павлоградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8 від 08 листопада 2021 року № 97/к/тр ОСОБА_1 , вчителя історії, відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року у зв'язку з ухиленням від обов'язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 на строк до здійснення щеплення від COVID-19, але не більше ніж до закінчення дії карантину. Бухгалтерії КУ «ЦОЗО» наказано на період відсторонення працівника призупинити йому виплату заробітної плати (а.с.4).
Підставою винесення наказу зазначено - повідомлення про обов'язкове профілактичне щеплення від COVID-19 від 01 листопада 2021 року №129 ОСОБА_1 .
Норми права, які застосував суд
Згідно з частиною 1 статті 46 Кодексу законів про працю України, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до положень статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень.
Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об'єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення.
Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.
Відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов'язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України №2153 від 04 жовтня 2021 року затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням.
Згідно зазначеного Переліку, обов'язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
Зазначений Перелік містить застереження про те, що працівники підлягають обов'язковим профілактичним щепленням, лише у разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 11 жовтня 2019 року № 2070).
Пунктом 41-6 Постанови Кабінету міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» визначено наступне:
Керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити:
1) контроль за проведенням обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов'язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 (далі - перелік);
2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов'язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров'я;
3) взяття до відома, що:
- на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»;
- відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов'язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються;
- строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.
Позивач ОСОБА_1 є працівником закладу середньої освіти і підлягає обов'язковому профілактичному щепленню проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 у разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень.
Керівник закладу освіти, де працює ОСОБА_1 , зобов'язаний відсторонити її від роботи у разі, якщо вона відмовляється або ухиляється від проведення обов'язкового профілактичного щеплення проти COVID-19, якщо вона не надасть медичного висновку про наявність абсолютних протипоказань.
Як передбачено пунктом 17 Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року № 595, факт відмови від щеплень з позначкою про те, що медичним працівником надані роз'яснення про наслідки такої відмови, оформлюється за формою № 063-2/о, підписується як громадянином (при щепленні неповнолітніх - батьками або іншими законними представниками, які їх замінюють), так і медичним працівником.
До позовної заяви не додано документів, що підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від щеплення або наявності у неї абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень.
Проте зі змісту позовної заяви видно, що ОСОБА_1 не отримала профілактичне щеплення проти COVID-19, «відмовляючись брати участь у медичному експерименті».
Таким чином самою ОСОБА_1 не заперечується факт ухилення від проведення профілактичного щеплення проти COVID-19.
Позивач посилається на те, що відстороненням її від роботи було порушено її конституційне право на працю, передбачене статтею 43 Конституції України.
Відповідно до приписів статті 147 Конституції України, Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Коституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів
Згідно статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві суди є першою ланкою (інстанцією) системи судоустрою. Повноваження місцевого суду визначені статтею 22 цього Закону, до яких зокрема відноситься розгляд цивільних, кримінальних, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення у випадку та порядку, визначених процесуальним законом.
За приписами статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження нормативно-правових актів КМУ, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади вирішується окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Таким чином, у даному спорі загальний місцевий суд не може вирішувати питання неконституційності законів України та протиправності рішень Кабінету Міністрів України і наказу Міністерства охорони здоров'я України, що стали підставою для відсторонення позивача від роботи.
Верховний Суд у своїй постанові у справі №682/1692/17 зазначив, що Європейський суд з прав людини висловлював думку, що обов'язкове щеплення, як примусовий медичний захід, є втручанням у гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на повагу до приватного життя особи, що включає в себе фізичну та психологічну недоторканість особи. Порушення фізичної недоторканості заявника можна вважати виправданим дотриманням цілей охорони здоров'я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційного захворювання (параграф 33, 36 рішення у справі «Соломахін проти України» від 15 березня 2012 року).
Вимога про обов'язкову профілактичну вакцинацію проти COVID-19 є виправданою з огляду на потребу охорони громадського здоров'я та загрозу розповсюдження інфекції, яка є небезпечною за своїми наслідками. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, тому втручання до приватного життя особи, яка є працівником закладу освіти і зобов'язана пройти профілактичну вакцинацію за відсутності абсолютних протипоказань, має об'єктивні підстави.
З тих самих підстав відсторонення позивача від роботи через відсутність профілактичного щеплення проти COVID-19 не може вважатися непрямою дискримінацією, оскільки застосування такого обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Суд не бере до уваги посилання позивача на порушення роботодавцем вимог статті 32 Кодексу законів про працю України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці.
Як передбачено статтею 32 Кодексу законів про працю України, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.
За змістом цієї статті істотні умови праці змінюються у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці і стосуються робочого часу, найменування посад, оплати праці тощо. Ці зміни запроваджуються роботодавцем, який зобов'язаний повідомити про них працівника не пізніше, ніж за два місяці. У даному випадку умови щодо обов'язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 працівників закладів освіти висунуті не роботодавцем, а Міністерством охорони здоров'я України. Тому вимоги статті 32 Кодексу законів про працю України не можуть бути застосовані до даного випадку.
Судом не встановлено підстав для визнання незаконним та скасування наказу відповідача про відсторонення позивача від роботи, оскільки оскаржуваний наказ прийнятий на підставі нормативно-правових актів, якими передбачено обов'язковість щеплення позивача як працівника закладу загальної середньої освіти проти гострої респіраторної хвороби CОVID-19, а також відсторонення від роботи працівника, який не здійснив таке щеплення. Ці нормативні акти (Постанова КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236, Наказ МОЗ №2153 від 04 жовтня 2021 року) у встановленому законом порядку не визнані протиправними, не скасовані, отже є чинними.
Європейський Суд у своєму рішенні у справі «Вавржичка та інші проти Чеської Республіки» зазначив, що держави зобов'язані ставити найкращі інтереси дитини в центр усіх рішень. Що стосується імунізації, метою має бути захист кожної дитини від серйозних захворювань. У переважній більшості випадків це досягається завдяки тому, що діти отримують повний графік щеплень. Ті, кому їх неможливо призначити, опосередковано захищені від заразних хвороб, доки в суспільстві підтримується необхідний рівень охоплення вакцинацією, тобто захист завдяки колективному імунітету. Таким чином, коли політики добровільної вакцинації недостатньо для досягнення та підтримання колективного імунітету, або колективний імунітет не допомагає через природу захворювання, національні органи влади можуть обґрунтовано запровадити політику обов'язкової вакцинації з метою досягнення належного рівня захисту від серйозних захворювань.
Обов'язкова профілактична вакцинація проти коронавірусної хвороби працівників закладів освіти, які постійно контактують з дітьми, запроваджена насамперед з метою зменшити ризик зараження дітей цією небезпечною хворобою. Відсторонення позивача від роботи через відсутність щеплення призвело до втрати нею засобів до існування, однак це є наслідком свідомого вибору позивача не проходити вакцинацію, метою якої є захист здоров'я учасників освітнього процесу, перш за все дітей.
Судом не встановлено підстав для визнання незаконним та скасування наказу відповідача про відсторонення позивача від роботи, оскільки оскаржуваний наказ прийнятий на підставі нормативно-правових актів, якими передбачено обов'язковість щеплення позивача як працівника закладу загальної середньої освіти проти гострої респіраторної хвороби CОVID-19, а також відсторонення від роботи працівника, який не здійснив таке щеплення. Ці нормативні акти (Постанова КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236, Наказ МОЗ №2153 від 04 жовтня 2021 року) у встановленому законом порядку не визнані протиправними, не скасовані, отже є чинними.
Тому позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 1816 грн (а.с.1).
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають судові витрати по справі слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до Павлоградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8 Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа - Комунальна установа «Центр обслуговування закладів освіти» Павлоградської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, допуск до роботи, зобов'язання виплатити середню заробітну плату.
Судові витрати на сплату судового збору покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
-Павлоградська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №8 Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Західнодонбаська, 8, ЄДРПОУ 26328301,
-Комунальна установа «Центр обслуговування закладів освіти» Павлоградської міської ради, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, 42А, ЄДРПОУ 43326090.
Суддя У.М. Болдирєва