ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 39/13305.07.10
За позовом Дочірнього підприємства «Перехід Аутдор»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-РА»
про стягнення 10121,18 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники :
Від позивача Кузнецова А.О. (довіреність № б/н від 17.02.2010 р.)
Від відповідача не з"явилися
Дочірнє підприємство «Перехід Аутдор»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-РА»(відповідач) про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 10121,18 грн. відповідно до Договору № 279 про надання послуг з розміщення зовнішньої реклами від 09.12.2008 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 7241,45 грн., суму пені в розмірі 852,31 грн., суму штрафу в розмірі 724,15 грн., суму індексу інфляції в розмірі 1028,29 грн. та суму трьох відсотків річних в розмірі 274,98 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач надав відповідачу послуги на розміщення зовнішньої реклами в січні 2009 р., проте, відповідач в порушення умов договору зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2010 р. порушено провадження у справі № 39/133 та призначено справу до розгляду на 14.06.2010 р. о 10:25 год.
Представник позивача в судовому засіданні 14.06.2010 р. на виконання вимог ухвали суду від 26.05.2010 р. подав документи для залучення до матеріалів справи, в т.ч. витяг з ЄДРПОУ № 21-10/3261-2 від 07.06.2010 р. стосовно відповідача станом на 15.05.2010 р., виданий Головним міжрегіональним управлінням статистики у м. Києві.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 14.06.2010 р., не з»явився, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвали суду від 26.05.2010 р. не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 05.07.2010 р. о 11:30 год.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 05.07.2010 р., надав суду усні пояснення по суті заявлених позовних вимог та просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 05.07.2010 р. повторно не з'явився, відзив на позов з підтверджуючими документами не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. З п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Поштове відправлення з ухвалою суду від 26.05.2010 р. було направлене на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві (03150, м. Київ, вул.. Червоноармійська, 89, оф. 6), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно даних вищенаведеного витягу з ЄДРПОУ.
За таких обставин, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/133 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 14.06.2010 р. та 05.07.2010 р. від останнього до суду не надходило.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
В судовому засіданні, призначеному на 05.07.2010 р., за згодою представника позивача, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
09.12.2008 року Дочірнім підприємством «Перехід Аутдор»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «А-РА»(відповідач) було укладено Договір № 279 про надання послуг з розміщення зовнішньої реклами (надалі -Договір), відповідно до п. 2.1. якого, позивач зобов'язується надавати послуги з проведення рекламних кампаній відповідача та/або клієнтів-рекламодавців відповідача згідно з адресними програмами та іншими додатками до договору, а відповідач зобов'язується приймати та оплачувати послуги позивача.
Пунктом 2.2. Договору визначено, що відомості про період розміщення реклами, місцезнаходження рекламоносія, його тип, розмір, сторону, кількість площин, інформацію про освітлення, вартість рекламної кампанії та строки її оплати, сюжет реклами зазначаються сторонами в адресній програмі. Адресна програма є невід'ємною частиною договору після підписання уповноваженими представниками сторін.
Пунктом 4.1. Договору також визначено, що вартість послуг за Договором вказується сторонами в адресній програмі. Ціна даного Договору визначається загальною сумою вартості послуг по проведенню рекламних кампаній відповідача за адресними програмами, а також нарахованими на цю вартість сумами податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п. 4.2. Договору, оплата послуг здійснюється відповідачем в строки, зазначені в Додатку. Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів у національній валюті України на поточний рахунок позивача. Розрахунки проводяться за Договором або за рахунком, виставленим позивачем, незалежно від факту отримання оригіналу рахунку.
У п. 4 Адресної програми (Додаток № 1 до Договору) сторони узгодили порядок оплати проведення рекламної кампанії наступним чином: відповідач сплачує 100% місячної вартості рекламної кампанії в строк до 20 числа кожного поточного місяця рекламної кампанії.
Пунктом 4.6. Договору визначено, що по закінченню строку проведення кожної рекламної кампанії, сторони підписують Акт приймання-передачі наданих послуг. Позивач направляє відповідачу два примірники Акту приймання-передачі наданих послуг, відповідач зобов'язаний передати позивачу один підписаний примірник Акту приймання-передачі наданих послуг протягом 5 робочих днів з моменту одержання актів. У випадку неодержання позивачем Акту приймання-передачі наданих послуг у вищевказаний строк, послуги позивача вважаються наданими належним чином і прийнятими відповідачем.
Зібрані у справі докази свідчать, що позивач відповідно до умов Договору та Адресної програми (Додаток № 1 до Договору) надав відповідачу в період з 01.01.2009 р. по 31.01.2009 р. послуги по проведенню рекламної кампанії на загальну суму 7241,45 грн. Доказом належного надання позивачем спірних послуг, а рівно отримання цих послуг відповідачем, є підписаний уповноваженими представниками сторін Акт здачі -прийняття робіт (надання послуг) № ИК -00896 від (копії актів знаходяться в матеріалах справи).
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивач свої зобов'язання за спірним договором виконав належним чином.
Відповідач отримані у січні 2009 р. послуги по проведенню рекламної кампанії у сумі 7241,45 грн. до 20.01.2009 р. не оплатив, а тому, внаслідок неналежного виконання взятих на себе договірних зобов'язань, зокрема п. 4.2. Договору та п. 4 Адресної програми, у відповідача виникла заборгованість за надані позивачем послуги у наведеній сумі (основний борг).
Позивач звертався до відповідача з вимогою (претензія № 123 від 16.03.2010 р.) про погашення заборгованості у сумі 7241,45 грн. на підставі Договору та Адресної програми до нього, що підтверджується, зокрема, фіскальним чеком № 4542 від 16.03.2010 р. та описом вкладення у цінний лист (копії знаходяться в матеріалах справи).
Проте, відповідач відповіді позивачу не надав, грошові кошти у сумі 7241,45 грн. за отримані згідно Договору послуги по проведенню рекламної кампанії не оплатив.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
По матеріалам справи встановлено, що між сторонами по справі укладений договір про надання послуг, а тому саме він та відповідні положення статей глави 63 ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати. Вищезазначений договір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення між сторонами цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 7241,45 грн. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.
Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 852,31 грн. за період з 20.01.2009 р. по 20.07.2009 р. (182 дні), суми штрафу в розмірі 724,15 грн., суми індексу інфляції в розмірі 1028,29 грн. за період з 20.01.2009 р. по 26.04.2010 р. та суми трьох відсотків річних в розмірі 274,98 грн. за період з 20.01.2009 р. по 26.04.2010 р.
Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.
Штраф, як різновид неустойки, характеризується тим, що він обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України)
Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (надалі -Закон України) регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Статтею 1 вищезазначеного Закону України передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
Згідно п. 5.2.3. Договору, у випадку несвоєчасної оплати відповідачем вартості послуг, до останнього може застосовуватись пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день порушення. Крім того, у випадку, якщо порушення строків оплати триває більше 20 календарних днів, позивач має право, зокрема, стягнути з відповідача штраф в розмірі 10% від суми простроченого платежу.
Враховуючи вказані норми Цивільного та Господарського кодексів України, умови п. 5.2.3. Договору та здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків розміру пені та штрафу, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 852,31 грн. за період з 20.01.2009 р. по 20.07.2009 р. (182 дні) та суми штрафу в розмірі 724,15 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вказану норму Цивільного кодексу України та здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків розміру трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми індексу інфляції в розмірі 1028,29 грн. за період з 20.01.2009 р. по 26.04.2010 р. та суми трьох відсотків річних в розмірі 274,98 грн. за період з 20.01.2009 р. по 26.04.2010 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач в судові засідання не з»явився, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав та не надіслав.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526, 549, 611, 625, 626, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-РА» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 89, оф. 6; ідентифікаційний код 34480044; п/р 2600923213 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Дочірнього підприємства «Перехід Аутдор»(04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10, літ. И; ідентифікаційний код 24576549; п/р № 26003012388000 в ПАТ «КІБ Креді Агріколь»м. Київ, МФО 300379) 7241,45 грн. (сім тисяч двісті сорок одну гривню 45 коп.) основного боргу, 852,31 грн. (вісімсот п»ятдесят дві гривні 31 коп.) пені, 724,15 грн. (сімсот двадцять чотири гривні 15 коп.) штрафу, 1028,29 грн. (одну тисячу двадцять вісім гривень 29 коп.) інфляційних нарахувань, 274,98 грн. (двісті сімдесят чотири гривні 98 коп.) трьох відсотків річних, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О.В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 06.07.2010 р.