ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/11726.05.10
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах неповнолітніх виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 44 645,38 грн. за участю представників позивача -Цурки Н.О., довіреність № Д07/2009/07/10-9 від 10.07.2009 р., відповідача -Поліщук К.П., довіреність № 97/01 від 25.05.2010 року, Леннгрен Т.Д., довіреність №99/01 від 25.05.2010 року,
У березні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 30 400,59 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 4 788,21 грн. боргу за спожиту реактивну електроенергію, 6 802,28 грн. інфляційної складової боргу, 1 160,48 грн. 3% річних, 1 493,82 грн. пені, а загалом 44 645,38 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором про користування електричною енергією № 20-86110 від 07.12.2001 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 21.04.2010 року.
У судовому засіданні 26.05.2010 року представник відповідача надав клопотання, яким просив зняти нараховані пеню у розмірі 1 493,82грн., інфляційну складову боргу у сумі 6 802,28 грн. та 3% річних у сумі 1 160,48 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(постачальник) та Центром соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах неповнолітніх виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (споживач) 07.12.2001 року укладено договір про користування електричною енергією № 20-86110, який діє в редакції додаткової угоди від 01.10.2008 року, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
Згідно п.5 додатку №2.2 до договору щомісяця 15 числа споживач зобов'язується направляти свого представника до постачальника для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою. Крім цього, споживач надає підписані акт приймання-передачі товарної продукції, акт надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.
Відповідно до п.13 додатку №2.2 до договору протягом розрахункового періоду споживач здійснює повну оплату вартості активної електричної енергії за фактичними та прогнозованими до кінця поточного розрахункового періоду показаннями розрахункових засобів обліку.
Однак, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.10.2008р. по 01.01.2010р. виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію, яка станом на 01.01.2010р. складала 30 400,59 грн., та за період з 01.05.2008р. по 01.01.2010р. виникла заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію, яка станом на 01.01.2010р. складала 4 788,21 грн.
Поясненнями позивача, частково відповідача, поданими позивачем рахунками-розшифровками активної та реактивної електроенергії, на підставі звітів про використану спожиту електроенергію, актів приймання-передачі товарної продукції та довідки про стан розрахунків та заборгованість по сплаті за спожиту електроенергію стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором активної електричної енергії на суму 30 400,59 грн., реактивної електричної енергії на суму 4 788,21 грн., а також факт користування відповідачем цією електричною енергію.
Однак, до порушення провадження у справі відповідачем було сплачено основний боргу у розмірі 35 188,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.
За таких обставин, в позові в частині вимог про стягнення 30 400,59 грн. боргу за спожиту активну електроенергію та 4 788,21 грн. боргу за спожиту реактивну електроенергію, слід відмовити у зв'язку зі сплатою цієї суми до подання позову.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати електричної енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 6 802,28 грн. інфляційної складової боргу, 1 160,48 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Згідно п. 4.2.2 договору в редакції додаткової угоди від 01.10.2008 року за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.4-2.2.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатками «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів», споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 493,82 грн.
З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання, стану виконання відповідачем цього зобов'язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 50,00 грн. В позові в частині стягнення 2 443,82 грн. пені судом відмовлено.
Державне мито у сумі 94,56 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 49,99 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах неповнолітніх виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (02121, м. Київ, вул. Бориспільське шосе, 23 км, код 30606196) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 6 802 (шість тисячі вісімсот дві) грн. 28 коп. інфляційної складової боргу, 1 160 (одну тисячу сто шістдесят) грн. 48 коп. 3% річних, 50 (п'ятдесят) грн. 00 коп. пені, 94 (дев'яносто чотири) грн. 56 коп. державного мита та 49 (сорок дев'ять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині в позові відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.О. Чебикіна