Справа № 361/3127/17
Провадження № 1-кп/359/289/2021
№1-і/359/1/22
10 січня 2022 року м.Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі: судді колегії суддів ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , її захисника адвоката ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_6 ,
в судовому засіданні в залі суду з технічною аудіо та відео фіксацією під час судового розгляду кримінального провадження №12017110130000146, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 січня 2017 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Іркутськ Російської Федерації, громадянки Російської Федерації, росіянки, не одруженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.194 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Орєхово-Зуєво Московської області Російської Федерації, громадянина України, українця, із повною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.4, п.12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.194 КК України,
розглянувши клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на більш м'який,
31.12.2021 прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив про те, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого і особливо тяжкого кримінального правопорушення, продовжують існувати ризики, передбачені в п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України відносно ОСОБА_4 .
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 подав клопотання про зміну обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний з позбавленням волі. В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що ОСОБА_4 майже 5 років знаходиться під вартою. Проведення даного кримінального провадження є надмірно тривалим, що є порушенням п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ризики, про які зазначає прокурор відсутні.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Термін дії запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 закінчується 12.01.2022, а до указаного часу провести розгляд кримінального провадження неможливо.
Запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36). При цьому, висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, окрім як до 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Санкція ч. 2 ст. 115 КК України передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті, а тому виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим. Водночас, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Вимоги статті 194 КПК України зобов'язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 115 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років для неповнолітньої.
Наявність обґрунтованої підозри, тяжкість обвинувачення, дані про особу обвинуваченої, в тому числі її вік та стан здоров'я у сукупності свідчать про схильність обвинуваченої до переховування як способу поведінки, до якого вона може вдатися у випадку загрози її інтересам. Суд погоджується з доводами прокурора, що обвинувачена може вчиняти в подальшому дії з метою переховування. Співставлення можливих негативних для неї наслідків переховування у вигляді її можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Отже, суд вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження, належного виконання обвинуваченою ОСОБА_4 своїх процесуальних обов'язків. На думку суду, застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло не забезпечить її належної поведінки і не зменшить наявні ризики, в тому числі ризику переховування від суду та незаконного впливу на свідків.
Окрім того, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , суд вважає недоцільним, враховуючи те, що вказане місце проживання обвинуваченої збігається з місцем вчинення злочину.
Про обрання відносно обвинуваченої запобіжного заходу у виді особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання не забезпечить її належної поведінки і не зменшить наявність ризиків, не зможе перешкодити їх реалізації. Отже, суд погоджується із доводами прокурора про недостатність застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність продовження терміну дії запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 на 60 днів.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 314, 376, п.20-5 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на більш м'який, - відмовити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Продовжити утримувати обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, до 24.00 год. 12.03.2022 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляції протягом п'яти днів з моменту її проголошення до Київського апеляційного суду.
Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено о 17.00 год. 14.01.2022 року.
Суддя ОСОБА_1