Справа №359/326/22
Провадження №2-о/359/43/2022
18 січня 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
при секретарі судового засідання Ступарик К.В.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Бориспільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті особи,
встановив:
1. Короткий виклад доводів поданої заяви.
1.1. В січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою та посилається на те, що він є онуком ОСОБА_2 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла в смт. Софіївський Луганської області. Цей населений пункт перебуває на окупованій території, в межах якої органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Ця обставина перешкоджає проведенню державної реєстрації смерті ОСОБА_2 . Тому ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Софіївський Луганської області.
2. Ставлення учасників цивільного процесу до поданої заяви.
2.1. ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 не з'явились у судове засідання. В пункті 4 поданої заяви (а.с.2) міститься вимога про розгляд цивільної справи у відсутності заявника та його представника.
2.2. Представник Бориспільського ВДРАЦС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) також не з'явився у судове засідання. Він у встановленому порядку був повідомлений про час та місце розгляду цивільної справи.
3. Норми процесуального права та стала судова практика, якими керується суд при розгляді заяви.
3.1. Відповідно до абз.2 ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
3.2. Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
3.3. Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини, а також Молдови та Росії. В цих справах Європейський суд з прав людини, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх договірних сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої договірної сторони.
3.4. Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою невизнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає у тому, що не можуть визнаватись недійсними всі без виключення документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей та шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоду особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, які проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами тощо), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку, передбаченому ст.317 ЦПК України.
4. Мотиви, якими керується суд при розгляді заяви.
4.1. ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 . Ця обставина підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 9 листопада 1995 року та серії НОМЕР_2 від 20 жовтня 1967 року (а.с.5, 6). Тому на підставі абз.2 ч.1 ст.317 ЦПК України ОСОБА_1 має право звертатись до суду з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України.
4.2. Зі змісту лікарського свідоцтва про смерть №322 від 27 жовтня 2021 року (а.с.9) та копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 24 грудня 2021 року (а.с.11) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла в смт. Софіївський Луганської області. Вказаний населений пункт перебуває на окупованій території, в межах якої органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Ця обставина перешкоджає проведенню державної реєстрації смерті ОСОБА_2 .
4.3. З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення юридичної визначеності слід встановити факт, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Софіївський Луганської області.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Бориспільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті особи задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Софіївський Луганської області.
Рішення суду допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його оголошення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець