Справа №359/13191/21
Провадження №2-а/359/215/2021
Іменем України
04 січня 2022 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєва Л.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Бориспільське лісне господарство» про скасування постанови, -
28 грудня 2021 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , яким просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 046 від 09.12.2021 року про накладення адміністративного стягнення, яка винесена провідним інженером охорони та захисту лісу ДП «Бориспільське лісове господарство» Ковальчуком О.Г. за наслідком розгляду справи про адміністративне правопорушення згідно протоколу № 046 від 09.12.2021 року про адміністративне правопорушення, якою його ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно ч. 1 ст. 168 КАС України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Вимоги до позовної заяви встановлені ст. 160 -161 КАС України.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви встановлено, що вона не відповідає зазначеним вимогам з огляду на наступне.
Відповідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Судом встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви копії свого паспорта та ідентифікаційного коду.
Крім того, відповідно ч. 1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 1, 2, 3, 5, 6, 8, 10, 11 ст. 121 КУпАП.
За правилами ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Зазначені норми права вказують на те, що суб'єктами владних повноважень, на якого покладені функції з розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ч. 3 ст. 121 КУпАП, а саме органи Національної поліції. У свою чергу поліцейський, приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення, діє від імені органів Національної поліції, а не як самостійний суб'єкт владних повноважень.
Питання щодо визначення належного відповідача у спорах, передбачених ст. 286 КАС Украіни досліджувалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 17 вересня 2020 року у справі № 398/1310/17, від 17 вересня 2020 року у справі № 401/3635/16-а, від 02 вересня 2020 року у справі № 162/445/16-а, від 17 вересня 2020 року у справі № 300/1006/16-а.
Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно якої використання формулювань «від імені ... органу ....», «розгляд яких віднесено до відання органів» вказує на те, що відповідачем у справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від імені якого здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору чи документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір", яким регулюються питання розміру судового збору, порядку його сплати та звільнення від сплати, а не Кодексом України про адміністративні правопорушення.
З огляду на те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається за правилами адміністративного судочинства, застосуванню підлягають приписи КАС України та Закону України «Про судовий збір».
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо сплати судового збору.
Слід зазначити, що відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Разом із тим, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення має бути сплачено судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270,00 грн.
Тому, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454,00 грн. та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазнає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, суд дійшов до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 160-161, 168-169, 248, 293 КАС України, суд, -
ухвалив:
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Бориспільське лісне господарство» про скасування постанови, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для виправлення недоліків тривалістю в 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленого законом.
Ухвала суду є остаточною та апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Яковлєва