Справа № 296/10311/21
2/296/64/22
про залишення позовної заяви без руху
"12" січня 2022 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Петровська М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції у Житомирській області, Житомирська обласна прокуратура, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування і прокуратури, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 моральну та матеріальну шкоду, завдану незаконними діями органів досудового розслідування і прокуратури на загальну суму 704 750 гривень 00 копійок.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2021 цивільну справу №296/10311/21 передано для розгляду судді Рожковій О.С.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 10 грудня 2021 року задоволено самовідвід, заявлений головуючим суддею Рожковою О.С. у цивільній справі №296/10311/21 та передано справу до відділу організаційного забезпечення з розгляду цивільних та адміністративних справ для визначення складу суду в порядку ст.33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2021 цивільну справу №296/10311/21 передано для розгляд судді Петровській М.В.
В період з 03.01.2022 по 06.01.2022 включно головуюча у справі суддя Петровська М.В. перебувала у щорічній відпустці.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам статей 175-177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Кодексу, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року в справі №242/4741/16-ц (провадження №14-515цс19) вказано, що «з урахуванням того, що саме на державу покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне вказати, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду».
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 10-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" судам роз'яснено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом (наприклад, стаття 9 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність"). Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має залучити як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.
Судова практика Верховного Суду свідчить про те, що співвідповідачами у справах стосовно відшкодування шкоди заподіяної незаконними діями органів державної влади, поряд з Державною казначейською службою України, мають бути самі органи державної влади, незаконними діями яких, на думку позивача, останньому заподіяно шкоду (постанова від 05.02.2020 у справі №640/16169/17).
В поданій позовній заяві в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що моральну та матеріальну шкоду йому було заподіяно саме внаслідок незаконних дій органів досудового розслідування і прокуратури, разом з тим вищевказані органи він вказує в якості третіх осіб, а не в якості співвідповідачів у даній цивільній справі.
Таким чином, позивачу необхідно узгодити коло учасників справи та їх процесуальний статус із заявленими позовними вимогами.
Згідно п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В поданій позовній заяві позивач зазначає, що у 2019 році він працював на посаді виконувача обов'язків голови Коростишівської міськрайонної медико - санітарної експертної комісії (Коростишівської ММСЕК), однак доказів на підтвердження даної обставини не додає.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- примірників позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи) із зазначенням в ній узгодженого кола учасників справи та їх процесуального статусу із заявленими позовними вимогами (з урахуванням висновків суду, викладених в даній ухвалі);
- доказів на підтвердження того, що в 2019 році ОСОБА_1 працював на посаді виконувача обов'язків голови Коростишівської міськрайонної медико - санітарної експертної комісії (Коростишівської ММСЕК) (або ж клопотання про їх витребування з обґрунтуванням неможливості їх самостійного подання).
Керуючись статтями 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції у Житомирській області, Житомирська обласна прокуратура, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування і прокуратури - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі якщо недоліки заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М. В. Петровська