Справа №276/2125/21
19 січня 2022 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
17.01.2022 року до суду за підсудністю з Володарсько-Волинського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Разом з позовною заявою до суду за підсудністю передано заяву позивача про забезпечення позову, згідно якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є. М., вчиненого 21.05.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 55854.
Суд, дослідивши матеріали вказаної заяви, дійшов таких міркувань.
Частиною 1 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною 1 статті 150 ЦПК України встановлено види забезпечення позову.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Пленум Верховного Суду України в пункті 4 постанови N 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та з урахуванням роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, під час розв'язання питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Заявник не навів достатніх доводів стосовно необхідності вжиття саме такого заходу забезпечення позову - зупинення виконавчого провадження, а також не надав доказів (копії спірного виконавчого документа) на доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову, у зв'язку з чим суд вважає за потрібне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Роз'яснити, що позивач не позбавлений права після усунення вказаних недоліків звернутися до суду із заявою про забезпечення повторно на будь-якій стадії розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Дубовік