Справа № 278/3667/21
05 січня 2022 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності документу, заінтересована особа: ОСОБА_2 , -
ОСОБА_1 звернулася в суд із вище вказаною заявою, у якій вказала, що їй, сину ОСОБА_2 та її чоловіку ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. З метою прийняття спадщини вона з сином звернулася до нотаріуса, де під вчинення нотаріальних дій встановлено, що при видачі свідоцтва про право власності на житло, особами, які виготовляли та заповнювали бланк свідоцтва, було здійснено помилку у написанні прізвищ.
У зв'язку з наведеним, заявник просить встановити факт належності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
У засідання належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи учасники справи або їхні представники не з'явились (а.с. 34), у зв'язку з чим розгляд здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Кожна особа, як убачається зі змісту ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах встановлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Встановлено, що згідно свідоцтву про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 22.02.1994 року в порядку приватизації державного житлового фонду Відділом приватизації майна комунальної власності Житомирської районної Ради народних депутатів, квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної (сумісної) власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 12-13).
Судом під час розгляду справи встановлено, що виконавчим комітетом Житомирської районної ради народних депутатів 10.10.1984 року ОСОБА_6 (вказано російською мовою) та його родині з 3-х осіб: ОСОБА_7 , жена, та ОСОБА_8 , сын (вказано російською мовою) видано ордер №209 на квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 17, звор. стор. а.с. 17).
Згідно акту від 06.11.1984 року (а.с. 16) квартиру АДРЕСА_1 передано ОСОБА_6 (вказано російською мовою).
В подальшому, на ім'я ОСОБА_3 видано технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , який виготовлений 23.09.1993 року (а.с. 14-16).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 29.06.2021 року (а.с. 20).
Факт належності ОСОБА_1 вище вказаного свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 виданого 22.02.1994 року, підтверджується: свідоцтвом про укладання шлюбу між нею, ОСОБА_7 (вказано російською мовою) та ОСОБА_6 (вказано російською мовою) (а.с. 18), паспортом, виданим на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 4).
Відповідно до довідки приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Кулініч Н. А. № 290/02-14 від 01.11.2021 року (а.с. 23) заяву про прийняття спадщини подано сином померлого, спадкоємцем за заповітом, ОСОБА_2 ; заяву про відмову від прийняття спадщини за законом, у тому числі від права на обов'язкову частку подано дружиною, ОСОБА_1 .
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначається перелік фактів, які можуть встановлюватись судом, зокрема і встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом.
Згідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
При таких обставинах суд вважає, що встановлення юридичного факту, а саме належності ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на житло не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявника юридичне значення, а також те, що, виправити допущені помилки у оригіналі документу заявнику не має можливості (а.с. 24, 36), встановлення факту належності документу має юридичне значення, заяву слід задовольнити частково.
В той же час суд відмовляє в частині встановлення факту належності свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_2 , оскільки останній, відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного процесуального кодексу України, має звернутись до суду з окремою заявою.
Заяву, подану ОСОБА_2 30.12.2021 року разом з іншими доказами в межах зазначеної справи (а.с. 37-39), суд не може прийняти як окрему заяву з певними вимогами, оскільки первісно була подана заява про встановлення факту належності документа саме ОСОБА_1 і суд розглядає саме її. Відтак ОСОБА_2 необхідно звернутись до суду з окремою заявою з певними вимогами, сплативши при цьому судовий збір за розгляд судом такої заяви та виконати вимоги діючого законодавства, які передбачені для подання таких заяв.
Керуючись ст.ст. 259,293,294,315-319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності документу, заінтересована особа: ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) правовстановлюючого документу: свідоцтва НОМЕР_1 про право власності на житло виданого 22.02.1994 року відділом приватизації майна комунальної власності Житомирської районної ради народних депутатів на квартиру АДРЕСА_1 .
В іншій частині вимоги відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 14.01.2022 року.
Суддя О. М. Дубовік