Справа № 278/1340/21
30 грудня 2021 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовою заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ" про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, -
Позивач звернувся до суду з вище вказаною позовною заявою, в якій просить:
-визнати незаконним та скасувати наказ «Про застосування дисциплінарного стягнення» № 14-д/тм від 27.01.2021 року;
-визнати незаконним та скасувати наказ «Про застосування дисциплінарного стягнення» № 15-д/тм від 27.01.2021 року;
-визнати незаконним та скасувати наказ «Про застосування дисциплінарного стягнення» № 16-д/тм від 27.01.2021 року;
-стягнути з відповідача витрати, пов'язані з розглядом справи в суді.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі вищевказаних наказів відповідачем 27.01.2021 року був виданий наказ № 290-к/тр про його звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Вважає, що дисциплінарні стягнення у вигляді догани застосовані до нього без достатніх на те правових підстав.
Відповідач направив відзив, яким заперечував щодо задоволення позову у зв'язку з безпідставністю вимог заявника; просить застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (а.с. 53-59, т. 1).
Позивач у відповіді на відзив на позовну заяву просить задовольнити позовну заяву про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень у повному обсязі (а.с. 210-219, т. 1).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Циганчук Н. А. підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві; надали пояснення з приводу пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.
Представник відповідача Пилипенко О. С. позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, оскільки вважає, що позивачем обраний неналежний спосіб захисту прав. Надав пояснення аналогічні з відзивом на позовну заяву.
У судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_4 (майстер виробничої дільниці підвідділу порізки та попередньої підготовки ТОВ "Кромберг єнд Шуберт Україна ЖУ"), який показав, що з 28.12.2020 року по 31.12.2020 року та 02.01.2021 року виробнича дільниця зміни «А» у третю зміну (де працює позивач) не працювала у зв'язку з відсутністю обсягів роботи на підприємстві. Зазначив, що йому про це рішення було доведено листом; особисто про таке він довів до відома де-яким працівникам виробничої дільниці зміни «А» засобами мобільного зв'язку під час розмови та оголошенням у відповідній групі "Вайбер" (для всіх працівників виробничої дільниці зміни А), оскільки, як на майстра виробничої дільниці, на нього покладені обов'язки повідомляти про прийняті адмінстрацією підприємства рішення підлеглим працівникам. Окрім того, пропонував їм написати на цей період заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати або днів у рахунок чергової відпустки. Однак ОСОБА_1 відмовився писати таку заяву. Пояснив також, що не здійснювався підвіз, який організовано на підприємстві, працівників автобусним транспортом у зазначену третю зміну до виробничого пріміщення ТОВ "Кромберг єнд Шуберт Україна ЖУ". Повідомив, що у зазначену третю зміну не були запущені виробничі лінії підприємства. Також свідок зазначив, що службове розслідування по факту не виходу на роботу ОСОБА_1 не здійснювалось. Згодом, вже його, ОСОБА_4 , керівником було дано вказівку про те, що по всих працівникам, які видмовились написати заяви про відпустку за власний рахунок на вказаний період, останній написав доповідні записки про порушення трудового режиму данними особами, оскільки такі дії було кваліфіковано работодацем як прогули. Додав, що йому особисто телефонував ОСОБА_1 у проміжок часу з 28.12.2020 року по 02.01.2021 року і цікавився чому відсутній підвіз до роботи в ці дні, оскільки виходив на обумовлену зупинку та в обумовлений час, однак автобусів так і не дочекався, щоб дістатись на роботу. Пояснив, що робота працівника в іншу зміну, ніж та, яка визначена згідно розпоряджень керівництва, на підприємстві не передбачена.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення із наступних підстав.
Трудові відносини між сторонами тривали у період з 08 серпня 2016 року по 28 січня 2021 року, де позивач обіймав посаду оператора верстатів з програмним керуванням виробничого відділу (а.с. 12-14, 15, т. 1).
У табелі обліку використання робочого часу ОСОБА_1 проставлено прогул з 29.12.2020 року по 31.12.2020 року та 02.01.2021 року (а.с. 114 та його звор. стор. т. 1, а.с. 11 звор. стор. т. 2).
04.01.2021 року безпосереднім керівником позивача ОСОБА_4 складено доповідні записки про те, що останній не вийшов на роботу 29.12.2020 року, 30.12.2020 року та 31.12.2020 року, а також 02.01.2021 року (а.с. 32, 34, 36, 105 т. 1).
04.01.2021 року позивач дав пояснення, якими зазначив ідентичну інформацію щодо причин невиходу на роботу з 29.12.2020 року по 31.12.2020 року та 02.01.2021 року. Так, позивач зазначив, що на зупинку не приїхав автобус доставки до робочого місця і іншого варіанту дістатись на робоче місце не було. Крім цього, йому пропонували написати заяву за власний рахунок щодо періоду роботи з 29.12.2020 року по 31.12.2020 року та 02.01.2021 року, оскільки в цей час підприємство не має змоги забезпечити роботою у нічну зміну працівників (а.с. 33, 35, 37, 106 т. 1).
Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
До застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 149 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
27.01.2021 року відповідач наказами № 14-д/тм, 15-д/тм та 16-д/тм, відповідно, за прогули позивачу оголосив догани (а.с. 16, 17, 18 т. 1). З даних наказів взагалі не вбачається за яких саме обставин відбулись порушення дисципліни и коли саме. В підставах зазначені лише доповідна записка майстра виробничої дільниці виробничого відділу ОСОБА_4 С. В. від 04.01.2021 року та пояснення працівника ОСОБА_1 від 04.01.2021 року (в кожному наказі аналогічно). При цьому вказані доповідні записки майстра виробничої дільниці та пояснення працівника датовані однією датою, відтак взагалі не можна зробити висновків за які саме порушення трудової дисципліни працівника притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, оскаржені накази про застосування дисциплінарного стягнення не містять зазначення мотивів його застосування.
Наказом від 27 січня 2021 № 290-к/тр ОСОБА_1 28 січня 2021 року звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим та колективним договором, правил внутрішнього трудового розпорядку, посадової інструкції, інших внутрішніх документів, які регулюють в тому числі правила поведінки та міри безпеки з урахування того, що до працівника раніше було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді доган, які є чинними. Підстава - накази №14д/тм, №15д/тм та 16д/тм від 27 січня 2021 року та доповідна записка майстра з виробничої дільниці виробничого відділу від 04 січня 2021 року (а.с. 15, т. 1).
Цього ж дня позивач звернувся до управління держпраці в Житомирській області щодо порушень трудового законодавства роботодавцем (а.с. 26-27, 28, 29-31, т. 1).
Між дирекцією та колективом найманих працівників укладено колективний трудовий договір, який зареєстрований в управлінні праці та соціального захисту населення (а.с.62-155, т. 1).
24.06.2020 року на установчих зборах вирішено створити первинну профспілкову організацію на ТОВ "Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ" під назвою "Вільних людей" (а.с. 19-23, 24, 220, 221-225 т. 1). Дана організація прийнята у члени Федерації профспілок Житомирської області (а.с. 230 т. 1).
Зі статуту Первинної профспілкової організації «Вільних людей», який затверджений протоколом № 1, установчих зборів від 24.06.2020 року вбачається, що підписав його голова установчих зборів ОСОБА_7 та секретар установчих зборів ОСОБА_1 (а.с. 161-167, т. 1).
04.06.2021 року ОСОБА_1 наказом № 2 112-к/тр (а.с. 178) звільнено з 09.06.2021 року з посади оператора верстатів з програмним керуванням виробничого відділу на підставі заяви останнього (а.с. 180, т. 1).
На підставі рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 20.05.2021 року (а.с. 179, т. 1) 01.06.2021 року наказом № 2063-к/тр ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ» скасовано наказ «Про припинення трудового договору (контракту)» від 27.01.2021 року; поновлено ОСОБА_1 на посаді оператора верстатів з програмним керуванням виробничого відділу із 28.01.2021 року (а.с. 181, т. 1).
З копії витягу переписки засобом мобильного месенджера (а.с. 235 т. 1) вбачається, що ОСОБА_4 23.12.2020 року здійснювалась розсилка повідомлень у групі з 74 учасників щодо організації роботи з 29 по 31 грудня 2020 року, а також 02.01.2021 року.
У матеріалах справи міститься знімок екрана (скріншот) повідомлення з єлектронної скриньки ОСОБА_8 , який, як з'ясовано судом під час розгляду справи, є спеціалістом, що відповідає за організацю підвозу працівників ТОВ "Кромберг єнд Шуберт Україна ЖУ" до виробничіх потужностей підприємства. З даного знімку вбачається, що маршрути на доставку працівників не замовлялись для третьої зміни з 28.12.2020 року по 31.12.2020 року (а.с. 235-236, т. 1).
Виробничі, трудові, та соціально-економічні відносини між роботодавцем та колективом найманих працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кромберг Еед Шуберт України ЖУ» врегульовано на основі взаємного узгодження інтересів умовами Колективного договору (а.с. 62-84 том 1), правилами внутрішнього трудового розпорядку (а.с. 85-89 том 1), а також визначається робочою інструкцією працівника за відповідною професією.
Основні права та обов'язки роботодавця визначаються пунктом правилами внутрішнього трудового розпорядку, до яких, зокрема, віднесено обов'язок забезпечувати працівників робочими місцями та надавати роботу за умовами трудового договору; забезпечувати робоче місце відповідними матеріальними та енергетичними ресурсами, інструментом і приладдям; видавати заробітну плату; контролювати дотримання працівниками трудової дисципліни та організовувати облік робочого часу і табелювання працівників; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; вимагати від працівника дотримання цих правил.
Згідно з п.6.7 колективного договору дирекція додатково зобов'язалась забезпечити за рахунок власних коштів доставку на місце роботи та у зворотному напрямку працівників підприємства, що працюють за змінним графіком роботи у відповідності до затверджених дирекцією маршрутів або надати компенсацію таким працівникам за умов, у порядку та у розмірах, передбачених положеннями про оплату праці та преміювання.
Пунктом 4 правил внутрішнього трудового розпорядку передбачено обов'язок працівника, в тому числі: своєчасно, до початку зміни (роботи), прибути на робоче місце та приготуватись до виконання трудових обов'язків, зареєструвати час свого приходу та час закінчення роботи на пропускній системі дійсним пропуском; починати роботу відповідно до діючого режиму робочого дня; бути на робочому місці від часу початку роботи до часу закінчення роботи, за винятком встановлених перерв на відпочинок та харчування; у випадку невиходу на роботу - належним чином повідомити в строку до 24 годин з моменту такого невиходу про причини своєї відсутності на робочому місці на відповідний телефонний номер із зазначенням ПІП, посади. Інформація вноситься до журналу реєстрації повідомлень уповноваженою особою із фіксацією часу та дати отримання повідомлення.
В судовому засіданні позивач не заперечував, що ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку, покладеними на нього обов'язками. Вказане також знайшло підтвердження і у вигляді письмової згоди ОСОБА_1 (а.с. 90).
За наслідком дослідження письмових доказів, визнання учасниками певних обставин спору, пояснень свідка ОСОБА_4 знайшли своє підтвердження відомості про використання більшістю працівників зміни, до якої входив позивач, відпусток за поданими ними заявами внаслідок повідомлення адміністрацією підприємства про відсутність роботи у період кінця грудня початку січня 2020-2021 років.
Крім того, суд не бере до уваги як поважну причину неможливість позивачем дістатися до робочого місця на підприємстві відповідача, так як останнім не було організовано централізований підвіз працівників третьої зміни автобусом, оскільки у відповідності до умов договору про надання транспортних послуг з пасажирських перевезень на таксі по безготівковому розрахунку №01/01-04/19, укладеному між ТОВ "Екотаксі+" та ТОВ ""Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ", працівники підприємства мають право користуватись послугами таксомоторних перевезень цілодобово на умовах даного договору. Про дану можливість позивач також був обізнаний, що знайшло своє підтвердження під час судового розгляду.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з п.4 ст.40 КЗпП прогул - це відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Не може вважатися прогулом:
відсутність працівника на своєму робочому місці, якщо він при цьому перебував на території підприємства;
невихід працівника на роботу у зв'язку з незаконним переведенням;
відсутність на роботі з поважних причин.
У тому разі, якщо працівник обґрунтовує невихід на роботу поважними причинами, оцінка таких причин на предмет поважності повинна виходити з того, що ці причини мають бути істотними, тобто такими, які перешкоджають явці на роботу і не можуть бути усунені самим працівником. Кожна з таких причин має бути підтверджена відповідними виправдними документами (довідками), виданими уповноваженими органами.
Враховуючи вище наведене, суд бере до уваги у сукупоності як письмові докази, так покази свідка та визнання певних обставин справи учасниками процесу щодо причин факту не з'явлення позивача на робочому місці з 29.12.2020 по 31.12.2020 року та 02.01.2021 року, які фактично підтверджують, що відсутність працівника на робочому місці відбулась частково не з його вини.
Однак суд підкреслює, що саме в обов'язок позивача, як працівника, покладається добросовісне усвідомлення юридичних наслідків допущеної бездіяльності у вигляді ухилення від виходу на роботу.
А загальним критерієм вини працівника в здійсненні прогулу є належна дбайливість про виконання трудових обов'язків.
Щодо можливості звільнення позивача без згоди первинної профспілкової організації суд зазначає наступне.
Частинами першою та другою статті 43 КЗпП України встановлено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.
Відповідно до статті 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації.
Згідно інформації, яка була надана Незалежною професійною спілкою «Кромберг енд Шуберт» на адвокатський запит, позивач не є членом зазначеної професійної спілки, у зв'язку з чим звільнення позивача здійснювалось у порядку, визначеному статтею 43-1 КЗпП України.
На підприємстві відповідача діє Колективний договір, який був укладений між дирекцією відповідача та колективом найманих працівників, від імені якого діяла Незалежна професійна спілка «Кромберг енд Шуберт» (далі по тексту - НПС).
Пунктом 1.8 Колективного договору, сторонами якого є НПС та дирекція Відповідача, передбачено, що жодна із сторін, що уклали договір, не може самостійно змінити чи відмовитись від виконання його положень.
При цьому, пунктом 8.1 встановлено, що Дирекція визнає спільно Профспілку (НПС) та Раду підприємства єдиними уповноваженими на представництво трудовим колективом органами у переговорах з питань регулювання трудових відносин, норм та оплати праці.
НПС «Кромберг енд Шуберт» є єдиною первинною профспілковою організацією, що діє на підприємстві, визнана всіма сторонами соціального діалогу та має всі ознаки репрезентативності, є стороною колективного договору, виконує покладені на неї цим договором зобов'язання та всіляко відстоює права та інтересів працівників вказаного товариства.
НПС «Кромберг енд Шуберт» є уповноваженим органом колективу найманих працівників ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ», відповідно до Колективного договору, що укладений між Дирекцією та колективом найманих працівників та зареєстрований в управлінні праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації за реєстраційним номером №151у від 08.06.2017 року.
Рішенням Конституційного суду України від 29 жовтня 1998 року № 14-рп/98 (справа № 1-31/98) визначено, що поняттям «професійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації», яке вживається в абзаці шостому частини першої статті 43-1 КЗпП України, охоплюється будь-яка професійна спілка (профспілкова організація), яка відповідно до Конституції та законів України утворена на підприємстві, в установі, організації на основі вільного вибору її членів з метою захисту їх трудових і соціально-економічних прав та інтересів, незалежно від того, чи є така професійна спілка стороною колективного договору, угоди. Професійні спілки, які діють на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації, мають рівні права і є рівними перед законом. Питання надання згоди на розірвання трудового договору з працівником, у передбачених законом випадках і порядку, вирішує професійна спілка, яка діє на підприємстві, в установі, в організації, членом якої є працівник.
Вищезазначена право позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.02.2020 року по справі №205/783/19.
Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року по справі №524/4742/16-ц.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що звільнення позивача було здійснене без погодження з НПС у зв'язку з відсутністю членства позивача в ній.
При цьому, ППО «Вільних людей» не є діючою на підприємстві ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ» профспілкою, у зв'язку з чим відповідач не має взаємних прав та обов'язків перед даною профспілкою.
Щодо застосування строків позовної давності.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Відповідно до вимог статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальний строк позовної давності відповідно до статті 257 ЦК України становить три роки.
Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 КЗпП України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. 2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 81 КЗпП України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Накази, які позивач просить суд визнати незаконними та скасувати, винесені 27.01.2021 року, ознайомився з ними ОСОБА_1 28.01.2021 року; відтак тримісячний строк звернення до суду сплив 28.04.2021 року.
Як вбачається з листка непрацездатності, виданого ОСОБА_1 (а.с. 40 т. 1), останній в проміжок часу з 20.04.21 року по 06.05.2021 року знаходився на лікарняному. Одже, в суда відсутні підстави для відмови у задоволенні клопотання позивача для поновлення строків звернення до суду, відтак, і застосування строків позовної давності у даному випадку.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а накази Товариства з обмеженою відповідальністю «Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ» № 14, 15, 16 - д/тм від 27.01.2021 - скасуванню.
Щодо судових витрат, пов'язаних з роглядом справи.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Судом встановлено, що 06.05.2021 року між позивачем та адвокатом Циганчук Н. А. укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 191-195). Відповідно до розрахунку понесених судових витрат, що міститься у матеріалах справи, позивач поніс витрати у сумі 10000,00 грн, однак доказів на підтвердження зазначеного (квитанцій, чеків, касових ордерів, тощо) суду не надано, як і не повідомлено у визначений діючим законодавством строк під час розгляду справи про намір подати такі докази.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви позивача в частині відшкодування судових витрат, слід відмовити.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2724,00 грн.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ" про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ «Про застосування дисциплінарного стягнення» № 14-д/тм від 27.01.2021 року.
Визнати незаконним та скасувати наказ «Про застосування дисциплінарного стягнення» № 15-д/тм від 27.01.2021 року.
Визнати незаконним та скасувати наказ «Про застосування дисциплінарного стягнення» № 16-д/тм від 27.01.2021 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ" на користь ОСОБА_1 2724,00 грн судового збору.
В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ" на користь ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення кладено та підписано 13.01.2022 року.
Суддя О. М. Дубовік