Справа №295/13797/21
Категорія 67
2/295/92/22
18.01.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого судді Єригіної І.М.,
секретаря судового засідання Барашивець Т. С.,
розглянувши порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
Позивач року звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. В мотивування позову зазначив, між нею та відповідачем 04.07.2018 року Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області було зареєстровано шлюб, актовий запис 1014. Спільне життя з відповідачем не склалося через різницю характерів, різні погляди на життя, що призвело до взаємного відчуження сторін. Сторони не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства, проживають окремо, шлюб існує лише формально. Позивач вважає подальше збереження сім'ї неможливим та недоцільним. Подружжя має спільну малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тому позивач просить стягнути аліменти з відповідача на утримання малолітньої дитини у розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку
18.01.2022 року позивач надав до суду заяву в якій просила позовні вимоги в частині стягнення аліментів на дитину залишити без розгляду.
В судове засідання позивач не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав.
Суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюб, про що Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 04.07.2018 року, зроблено актовий запис № 1014.
Від спільного подружнього життя у сторін є дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з матір'ю, спору про місце проживання дитини немає.
Суд, розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з приписами ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. За ч. 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспільстві в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.
Як проголошено положеннями ст. 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема ст. ст. 5, 8 вказаного міжнародного договору.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сім'я розпалася остаточно і її збереження є неможливим та недоцільним для сторін.
При подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908,00 згідно з квитанцією №1021487234 від 20.10.2021 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого при поданні позовної заяви судового збору, що становить 454 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 13, 81, 130, 223, 247, 263-265, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 110,112, 160, 161 СК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстровано 04.07.2018 року Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис 1014.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину - залишити без розгляду.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у розмірі 454 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копію рішення про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя: І.М. Єригіна