Справа № 932/10313/21
Провадження № 1-кс/932/5050/21
24 грудня 2021 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню № 12021041030001512 від 30.11.2021 року, про арешт майна, -
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищевказане клопотання, яке розподілено для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 . В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення указує, що в провадженні СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021041030001512 від 30.11.2021 року, яке розпочато за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В ході проведення досудового розслідування установлено, що 29.11.2021 року близько 20 год. 00 хв. в м. Дніпро, на пр. Слобожанському, 2-г автомобіль «Фольксваген» з реєстраційним номером НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 , скоїв наїзд на пішохода, який в порушення ПДД переходив дорогу в недозволеному місці з права-наліво за напрямком руху автомобіля. В результаті ДТП пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої гомілки.
Відомості про вказану подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021041030001512 від 30.11.2021 року з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК України.
30.11.2021 року автомобіль «Фольксваген» з реєстраційним номером НОМЕР_1 визнано речовим доказом та поміщено на спеціальний майданчик для тимчасового тримання транспортних засобів.
Слідчий вважає, що вилучений транспортний засіб зберіг на собі сліди злочину та може містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, має ознаки речового доказу, тому існує необхідність в накладенні арешту на вищевказаний автомобіль. З цих підстав просить клопотання задовольнити.
В судове засідання слідчий не з'явився. Подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.
Власник майна в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Просить залишити автомобіль у користування.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно із положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З наданих слідчому судді матеріалів убачається, що в провадженні СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12021041030001512 від 30.11.2021 року, яке розпочато за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Підставою для внесення відомостей про це кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що 29.11.2021 року близько 20 год. 00 хв. в м. Дніпро, на пр. Слобожанському, 2-г автомобіль «Фольксваген» з реєстраційним номером НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 , скоїв наїзд на пішохода, який в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження.
Згідно Постанови слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 30.11.2021 року, автомобіль марки «Volkswagen» модель «Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом. В подальшому транспортний засіб вилучено та направлено для зберігання на майданчик для тимчасового зберігання транспортних засобів.
Приймаючи до уваги, що транспортний засіб має ознаки речового доказу, зберіг на собі інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, має механічні пошкодження, що зумовлює необхідність зберігати його в тому вигляду, в якому він був вилучений з місця ДТП, слідчий суддя вважає, що існують правові підстави для накладення арешту на даний автомобіль.
Водночас згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Під час розгляду клопотання не встановлено ризиків того, що власник майна має намір або намагатиметься знищити, приховати чи пошкодити речовий доказ, тому доцільно клопотання задовольнити частково, позбавивши власника права на відчуження та розпорядження вказаним транспортним засобом.
Відтак, клопотання слідчого належить задовольнити повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 131, 170-173, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки «Volkswagen» модель «Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , з позбавленням права на відчуження та розпорядження вказаним транспортним засобом.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Копію ухвали направити прокурору, власнику майна.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ігор КОНДРАШОВ