Справа № 932/10924/21
Провадження №2/932/5497/21
23 грудня 2021 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Куцевол В.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, третя особа - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
22.12.2021 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, третя особа - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до вимог ч. 12 ст. 28 ЦПК України, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до вимог п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року за № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 114 ЦПК України). Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Так, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 911/2390/18 від 16.02.2021 року, виключна підсудність стосується в цілому всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач прохає визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за № 2697 від 12.09.2019 року, яким звернуто стягнення у рахунок погашення кредитної заборгованості на предмет іпотеки - будинок АДРЕСА_1 .
Оскільки спір виник з приводу звернення стягнення на нерухоме майно, він не може розглядатись ні за правилами загальної територіальної підсудності, ні за правилами альтернативної територіальної підсудності, а повинен розглядатись судом, що встановлений законом, у розумінні практики ЄСПЛ за правилами виключної територіальної підсудності, тобто за місцезнаходженням нерухомого майна Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області.
При вирішенні питання про дотримання позивач правил територіальної підсудності спорів, суд враховує і те, що нотаріус не є належним відповідачем у справах про оскарження виконавчого напису, підтвердженням чого є стала судова практика судів всіх інстанцій з цього питання, тому залучення до участі у справі як відповідача нотаріуса може бути розцінено судом як штучний привід для зміни правил територіальної підсудності спору, а отже, як зловживання правом, запобігання чому є обов'язком суду.
Враховуючи те, що предметом позову є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки у вигляді будинку АДРЕСА_1 , приходжу до висновку про непідсудність цього спору Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська. Оскільки нерухоме майно знаходиться у Дніпровському районі Дніпропетровської області, справу належить передати за правилами виключної територіальної підсудності на розгляд Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19, 27, 28, 31, 258, 260, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, третя особа - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - передати за підсудністю до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 15 днів з дня її складення.
Суддя В.В. Куцевол