Справа № 932/7359/21
Провадження № 3/932/3870/21
01 листопада 2021 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Куцевол В.В., розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі, адміністративний матеріал відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює інженером у ТОВ «Ековіжн-Д» , який зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, -
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 414159 від 17 серпня 2021 року ОСОБА_1 інкримінується те, що 17.08.2021 року, близько 22 год. 50 хв. по вул. Запорізьке шосе, 28п у м. Дніпрі він керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучі обмеженим у праві керування транспортним засобом на підставі постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом № 63245875 від 22.03.2021 року, прийнятою державним виконавцем Арутюняном Е.Б., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні просили закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, зазначили, що ОСОБА_1 сплачував аліменти на утримання дитини, яка наразі проживає з матір'ю. Про заборгованість зі сплати аліментів, яка була визначена державним виконавцем не знав.
Додатково вказали, що про існування постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Арутюняна Е.Б. від 22.03.2021 року, ОСОБА_1 дізнався лише 17 серпня 2021 року від працівників поліції, які зупинили його під час керування транспортним засобом у м. Дніпрі. Наразі заборгованість зі сплати аліментів відсутня, про що свідчить копія відповіді державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), від 22.10.2021 року.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, яке виразилося у керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, не доведена.
Так, відповідно до вимог ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки.
Відповідно до положень ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Нормами ст. 251 КпАП України передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, що уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, перелік яких визначено у ст. 255 КпАП України.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає те, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Зі змісту ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП, відповідальність за даною статтею настає, за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується у формі умислу. Тобто, відповідальна особа, яка склала протокол повинна довести та надати докази, що водій був обізнаний про встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Під час судового засідання було встановлено, що доказів, які б підтверджували обізнаність ОСОБА_1 про обмеження у праві керування транспортними засобами в матеріалах справи відсутні, так як відповідальна особа таких даних не додала.
При цьому, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності було надано копію повернутого конверту (у зв'язку із закінченням терміну зберігання) та довідки про причини повернення. Вказані докази підтверджують той факт, що ОСОБА_1 не отримував постанову, якою було встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, тобто не був обізнаний про встановлене обмеження.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 обмежений у праві керування транспортним засобом, відповідно до провадження № 63245875 від 12.10.2020 року, однак при дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення було виявлено, що боржника було тимчасово обмежено у праві керування транспортним засобом, відповідно до постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Арутюняна Е.Б., № 63245875 від 22.03.2021 року.
Таким чином, приходжу до висновку, що справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП, щодо ОСОБА_1 необхідно закрити, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 23, 33-35, 126, 247, 251, 283, 284 КУпАП України, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КпАП України.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя В.В. Куцевол