Справа № 199/7723/21
(2/199/492/22)
Іменем України
13.01.2022 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі головуючого судді - Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Мажарі К.Р.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
05 жовтня 2021 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема на квартиру АДРЕСА_1 . Ще за свого життя спадкодавець склала заповіт на користь позивача, про який останній дізнався лише 25 вересня 2021 року під час прибирання в квартирі матері. 27 вересня 2021 року позивач звернувся до третьої особи у справі із заявою про прийняття спадщини за заповітом та видачу свідоцтва про право на спадщину, однак отримав письмові відмову у вчиненні нотаріальної дії через пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини, який сплив 24 липня 2021 року. За таких обставин позивач, посилаючись на поважність причин пропуску ним строку для прийняття спадщини за заповітом, позивач просив суд визнати йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері тривалістю у два місяці.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків його позову.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2021 року у зв'язку із своєчасним та повним усуненням позивачем недоліків його позову, останній прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою витребувано у третьої особи по справі копію спадкової справи, відкритої після смерті спадкодавця позивача.
Ухвалами Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2021 року, постановленими без виходу до нарадчої кімнати, до участі у справі залучено в якості співвідповідача ОСОБА_2 , а також закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимог підтримав, наполягав на їх задоволенні в позовному обсязі з викладених у позові підстав.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, вказав, що він не звертався до нотаріуса задля прийняття спадщини після матері цих сторін та отримання свідоцтва про право на спадщину, не заперечує проти оформлення спадщини його братом - позивачем, а також не заперечує ту обставину, що позивач дізнався про наявність заповіту матері вже після спливу строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідач Дніпровська міська рада, третя особа в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, в зв'язку із чим суд вважає за можливе у відповідності до ст.ст.211, 223, 240 ЦПК України провести судове засідання та здійснити розгляд цивільної справим по суті за відсутності таких учасників справи.
Вислухавши сторін та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із чим відкрилась спадщина на належне останній майно, зокрема на квартиру АДРЕСА_1 . Викладені обставини підтверджуються копіями свідоцтв про смерть та про народження, про право власності на житло, про право на спадщину за законом, копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копією паспорту позивача.
Також судом у відповідності до ст.82 ч.1 ЦПК України та з матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є братом позивача та спадкоємцем за законом після матері зазначених сторін, однак до нотаріуса з приводу прийняття спадщини не звертався і не має такого наміру, що також підтверджується копією паспорту вказаного відповідача, копією матеріалів спадкової справи.
27 вересня 2007 року, тобто за життя, ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все належне їй майно позивачу. Даний заповіт на день смерті спадкодавця є чинним, однак позивач дізнався про нього вже після смерті своєї матері та після спливу строку на подання заяви про прийняття спадщини - наприкінці вересня 2021 року під час прибирання у квартирі матері, з якою проживав окремо. Дані обставини підтверджуються копією інформаційної довідки зі спадкового реєстру, копією заповіту, не заперечувались сторонами по справі, а тому у відповідності до ст.82 ч.1 ЦПК України також вважається судом встановленими.
27 вересня 2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса ДМНО Батової Л.Г. із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак у видачі такого свідоцтва нотаріусом позивачу було відмовлено постановою від 27 вересня 2007 року, яка мотивована пропуском позивачем шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Такий строк сплив 24 липня 2021 року. Дані обставини підтверджуються копією заяви позивача та постанови нотаріуса, іншими матеріалами спадкової справи.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок).
Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст.ст.1216, 1217, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України.
Згідно ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
За змістом норм ст.ст.1220, 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 ЦК України).
Нормою ст.1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно ст.63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Положеннями ст.46-1 Закону України «Про нотаріат» нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов'язково використовує відомості Єдиного державного демографічного реєстру, а також Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України.
Підпунктами 2.2, 2.3, 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку передбачено, що при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у справі №6-496цс17.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини в контексті викладених норм законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, спадкоємець, який пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України. Правила зазначеної норми можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви про прийняття спадщини; 2) ці обставини визнані судом поважними. Отже, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, тимчасова непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини. Схожі правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 13 березня 2020 року по справі №314/2550/17, від 17 червня 2021 року по справі №942/416/20, від 07 липня 2021 року по справі №286/4213/19, від 26 липня 2021 року по справі №405/7058/19, від 21 жовтня 2021 року по справі №332/3796/19, від 08 грудня 2021 року по справі №751/8889/20, від 22 грудня 2021 року по справі №759/1510/21.
При цьому неповідомлення нотаріусом спадкоємця про відкриття спадщини, невчинення дій щодо його виклику, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини у випадку спадкування за заповітом, з огляду на можливу необізнаність спадкоємця заповіту про його наявність. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2021 року по справі №464/4722/19.
Крім того, при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі №6-496цс17. Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №315/765/14-ц, від 28 жовтня 2019 року у справі №761/42165/17, від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, від 25 березня 2020 року у справі №642/2539/18-ц, 15 квітня 2020 року у справі №190/106/18 (провадження № 61-41455св18), від 17 березня 2021 року у справі №308/4272/19 (провадження №61-17072св20), від 15 квітня 2021 року у справі №591/1271/18 (провадження №61-195св21), від 26 липня 2021 року у справі №405/7058/19 (провадження №61-18000св20), від 03 вересня 2021 року по справі №368/719/20, від 21 жовтня 2021 року у справі №643/13260/19 (провадження №61-9552св21), від 24 листопада 2021 року по справі №532/2655/19, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
Стосовно обставин спірних правовідносин сторін по справі, то враховуючи незначний проміжок пропуску позивачем строку подання заяви про прийняття спадщини (близько двох місяців), наявність двох спадкоємців за законом після смерті спадкодавця (позивач та його брат), наявність заповіту на користь позивача, про який не було відомо останньому, і про який позивач дізнався вже після спливу строку для подання заяви про прийняття спадщини, поведінку відповідача (брата позивача) та нотаріуса, причини, які у сукупності свідчать про наявність об'єктивних труднощів, що не дозволили позивачу своєчасно подати заяву про прийняття спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовної заяви, а отже і про наявність достатніх підстав для її задоволення та для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини тривалістю у два місяці.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, які складаються зі сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору, керуючись положеннями ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи результат розгляду справи, а також відсутність вини відповідачів у пропущенні позивачем строку для прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що судові витрати по справі повинні бути покладені на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15, 16, 1216, 1217, 1220, 1223, 1233, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст.ст.46-1, 63 Закону України «Про нотаріат», пп.2.2, 2.3, 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку, ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 95, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) до Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 26510514; адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна (адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. М. Грушевського, буд.15, кв.19, 25), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 18 січня 2022 року.
Суддя А.М. Авраменко