Справа № 161/21149/21
Провадження № 2-а/161/45/22
11 січня 2022 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Філюк Т.М.
з участю секретаря судового засідання Денисюка І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту Патрульної Поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
23 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту Патрульної Поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 11 листопада 2021 року поліцейським УПП у Вінницькій області ДПП лейтенантом поліції Гуменчуком Д.Ю.щодо нього винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що вказана постанова не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, заперечив факт вчинення ним зазначеного адміністративного правопорушення, зазначає, що дії інспектора взводу №112 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гуменчука Д.Ю. щодо винесення оскаржуваної постанови були незаконними та такими, що грубо порушили права позивача, оскільки у постанові не зазначено жодного доказу, що свідчив би про факт вчинення позивачем зазначеного адміністративного правопорушення.
Ухвалою від 26 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
17 грудня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказує на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови та просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Частиною першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Суд зауважує, що вказаний перелік порядків, за якими здійснюється судочинство в адміністративних справах, є вичерпним.
Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст.ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч.5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
На підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 9 ст. 205 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу технічними засобами згідно з вимогами ч. 4 ст. 229 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 листопада 2021 року інспектором взводу №112 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Гуменчуком Д.Ю. було винесено постанову, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 11 листопада 2021 року о 12 годині 10 хвилин на 286 км автомобільної дороги М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський ОСОБА_1., керуючи автомобілем DAF XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп - зерновоз OVA , НОМЕР_2, перевозив вантаж (соя) з перевищенням вагових норм, а саме навантаження на строєну вісь 24, 950 тон при нормативно встановленій 22 тони, чим порушив пункт 22.5 Правил дорожнього руху затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 ( далі ПДР).
Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до частини 1статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У статті 14 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353 "Про дорожній рух" закріплено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За змістом пункту 1.3. ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.1. ПДР , ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.9. ПДР України визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 22.5 ПДР унормовано, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги-4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах-4,35 м), за довжиною-22 м (для маршрутних транспортних засобів-25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів-понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь-11 т (для автобусів, тролейбусів-11,5 т), здвоєні осі-16 т, строєні-22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь-11 т, здвоєні осі-18 т, строєні-24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі-понад 16 т, строєні осі-понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів-навантаження на одиночну вісь-понад 11 т, здвоєні осі-понад 18 т, строєні осі- понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах-понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Згідно частини 1 статті 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності-у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, згідно Примітки до вищезазначеної статті, дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.
В свою чергу, частиною 2 статті 132-1 КУпАП передбачено, що порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян-у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян-у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян-у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 11 листопада 2021 року о 12 годині 10 хвилин на 286 км автомобільної дороги М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський ОСОБА_1., керуючи автомобілем DAF XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп - зерновоз OVA , НОМЕР_2, перевозив вантаж (соя) з перевищенням вагових норм, а саме навантаження на строєну вісь 24, 950 тон при нормативно встановленій 22 тони, чим порушив пункт 22.5 Правил дорожнього руху.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За правилами частини 2 статті 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Склад правопорушення це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона. Адміністративне правопорушення може мати місце лише за наявності всіх перелічених складових, що у сукупності становлять склад адміністративного правопорушення.
Так, судом встановлено, що фактичні обставини справи, викладені в оскарженій постанові, не знайшли свого відображення у належній юридичній кваліфікації правопорушення.
Згідно оскарженої постанови, позивач перевозив вантаж - сою з перевищенням вагових норм, а саме навантаження на строєну вісь 24,950 тони при нормативно встановленій 22 тони, що призвело до порушення 22.5 ПДР по перевезенню вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничним переїздами, чим вчинив правопорушення передбачене частини 1 статті 132-1 КУпАП.
Відтак, в вину позивачу ставиться вчинення правопорушення, пов'язаного з перевищенням вагових параметрів транспортного засобу. Однак, відповідно до примітки до статті 132-1 КУпАП, в редакції станом на день винесення оскарженої постанови, дія частини першої цієї статті не поширювалась на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підтвердження правомірності рішення суб'єкта владних повноважень представником відповідача надано відзив, проте в ході судового розгляду не доведено обставин щодо наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 132-1 КУпАП.
Пунктом 1 ч.1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на положення вказаної вище норми та викладені обставини, суд вважає, що в даному випадку відсутній складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , які мали місце 11.11.2021.
Особливості провадження судами у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 286 КАС України.
Так, частиною 3 цієї статті визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином на користь позивача підлягають стягненню, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції як міжрегіонального територіального органу Національної поліції України, витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 454,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 5, 8, 9, 19, 20, 22, 72-77, 79, 143, 192, 211, 241-246, 250, 255, 286,293, 295, 297 КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Постанову серії БАА № 589864 від 11 листопада 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 132-1 КУпАП - скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Українина користь ОСОБА_1 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк