Справа № 156/908/21
Провадження № 2/156/36/22
Рядок статзвіту № 38
17 січня 2022 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Федечко М.О.
за участю секретаря судових засідань Салатюк Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іваничі за правилами загального позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартфінанс»,
треті особи, які не заявлять самостійні вимоги щодо предмета спору:
приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович,
приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Павелків Тетяна Леонідівна,
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення безпідставно стягнутих коштів, -
учасники справи:
позивач - не з'явився;
представник позивача - не з'явився;
представник відповідача - не з'явився;
треті особи - не з'явилися;
І. Суть спору
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартфінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександровичта приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавчий напис є безпідставним, оскільки приватний нотаріус вчинив нотаріальну дію з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», а саме: не переконався у безспірності грошової вимоги; не повідомив боржника про дострокове стягненя заборгованості за кредитним договором, вчинив виконавчий напис поза межами строку та на підставі договору, який не є нотаріально посвідченим, тому позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 28.07.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., зареєстрований в реєстрі за № 19577 про стягнення з нього заборгованості в розмірі 19 811,17 грн за кредитним договором №110269909 від 08.11.2013 року, однак з врахуванням плати нотаріуса за вчинення виконавчого напису загальна сума складає 20 911,17 грн. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача в його користь безпідставно стягнуті за оскаржуваним виконавчим написом грошові кошти в розмірі 7 875,90 грн. Отож, всього до стягнення підлягає загальна сума в розмірі 28 787,07 грн.
ІІ. Позиція учасників справи
В судове засідання позивач не з'явився.
17.01.2022 року від представника позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог у якій сторона позивача відмовилася від позовної вимоги щодо стягнення з ТОВ «Смартфінанс» на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 7 875,90 грн. Разом з тим, представник позивача просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 28.07.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 19577, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартфінанс» заборгованості у сумі 20 911,17 грн.
17.01.2022 року від позивача надійшла заява про проведення розгляду справи без його участі та участі представника.
Відповідач ТОВ «Смартфінанс» явку свого представника в судове засідання не забезпечив. У наданому суду відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки право вимоги ТОВ «Самртфінанс» набув з 25.02.2020 року на підставі Договору відсуплення прав вимоги боргових зобов'язань; відповідач вважає, що ним було виконано вимоги законодавства та подано нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бригіді В.О. вичерпний перелік документів для вчинення виконавчого напису, в тому числі виписки по рахунку боржника, оформлені відповідно до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що доводило безспірність вимог Банку, а тому виконавний напис № 19577 не підлягає скасуванню, оскільки зазначену в ньому заборгованість можна вважати безспірною та такий вчинено в межах строку позовної давності.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 14.12.2021 року та 05.01.2022 року від нього до суду надійшла заява про проведення розгляду справи без його участі.
Приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Павелків Тетяна Леонідівна в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила; будь-яких заяв чи клопотань від неї не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
До подання позовної заяви у даній справі ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 13.10.2021 року (справа № 156/861/21) було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено стягнення у виконавчому провадженні №66630960, відкритому на підставі виконавчого напису №19577 від 28.07.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартфінанс»» з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 20 911,17 грн.
Ухвалою від 26.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи проводиться в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 22.11.2021 року суддею Федечко М.О. було прийнято дану справу до свого провадження.
Згідно ухвали суду від 13.12.2021 року підготовче провадження бело закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
17.01.2022 року сторони та учасники справи, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Щодо поданої представником позивача заяви про відмову від частини позовних вимог, суд таку прийтає, оскільки згідно п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Таким чином, суд вважає можливим розглядати справу у відсутність сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 08.11.2013 між ПАТ «Банк Руский Стандарт» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 110269909, відповідно до якого позивачу надано споживчий кредит на придбання телевізора у сумі 1974,64 грн із ставкою 0,01% річних, терміном з 09.11.2013 року по 11.11.2014 року (а.с.43).
З копії виконавчого напису встановлено, що правонаступником ПАТ «Банк Руский Стандарт» є АТ «Банк Форвард», який відступив право грошової вимоги боргового зобов'язання за кредитним договором № Z62.20716.003632853 від 05.02.2018 року ТОВ «Смартфінанс» згідно Договору відступлення прав вимоги боргових зобов'язань № 25/02/20 від 25.02.2020 року (а.с.19).
Разом з тим, як встановлено з виконавчого напису, до загальної суми, що підлягає стягненню за ним включена: заборгованість за сумою кредиту в розмірі 13 669,71 грн, заборгованість за процентами у розмірі 6 141,46 грн. Разом з тим, підлягає стягненню з боржника на користь стягувача й плата за вчинення виконавчого напису в сумі 1 100 грн (а.с.19).
27.08.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Павелків Т.Л. відкрито виконавче провадження № 66630960 з примусового виконання виконавчого напису № 19577, виданого 28.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь ТОВ " Смартфінанс " підлягає стягненню заборгованість в розмірі 20 911,17 грн (а.с.12).
До подання позовної заяви у даній справі ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 13.10.2021 року № 156/861/21 було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено стягнення у виконавчому провадженні №66630960, відкритому на підставі виконавчого напису №19577 від 28.07.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартфінанс»» з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 20 911,17 грн.
Із виписки ГУ з обслуговування клієнтів по картковому рахунку ОСОБА_2 вбачається, що кошти в розмірі 7 875,90 грн 05.10.2021 року були направлені на погашення арештованої заборгованості (а.с.25).
V. Застосоване судом законодавство
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
В ч.1 ст. 1 Закону України "Про нотаріат" дано визначення поняттю "нотаріат в Україні", яким є це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за N 282/20595.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів та передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п.п. 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса" для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат").
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника вимога кредитора вважається безспірною.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 05 липня 2017 року в справі № 6- 887 цс17).
Згідно п. 16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів і визначення підсудності цивільних справ» спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються судом в порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією із сторін відповідного спору є фізична особа.
VI. Оцінка суду
Спір між сторонами у даній справі виник щодо неправомірності вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Правовідносини щодо видачі виконавчого напису нотаріуса регулюються Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання банком письмової вимоги боржнику про усунення порушень.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі №6-887цс17.
Згідно із частинами першою, другою, третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
У пункті 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто залишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року в справі за №6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, суд не може залишити поза увагою те, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа №826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Як встановлено з копії кредитного договору № 110269909 від 08.11.2013 року такий нотаріально не посвідчений. Згідно із правовою позицією, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі №826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Аналогічні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 12.03.2020 у справі №757/24703/18-ц, від 15.04.2020 у справі №158/2157/17.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 10 листопада 2021 року у справі №758/14854/20 (провадження №61-15111св21) учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Відповідно до п. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором можливе за умови обов'язкового попередження споживача про таку вимогу кредитодавця на невиконання позичальником цієї вимоги протягом 30 календарних днів з дня одержання повідомлення. У матеріалах даної справи відсутні докази направлення відповідачем листа-вимоги про повернення боргу та отримання позивачем такого листа. Разом з тим, долучена до відзиву копія вимоги не містить реквізитів дати та вихідного номеру, що унеможливлює встановлення давність такої. Разом з тим, відповідачем не долучено до матерілаів справи будь-яких доказів на підтвердження надсилання та отримання ОСОБА_1 листа-вимоги про повернення боргу.
Тому, встановлена законом процедура стягнення боргу на підставі виконавчого напису нотаріуса не була дотримана (виконана), оскільки боржник не був повідомлений про вимогу повернути заборгованість, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Дана позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20).
Також, суду не надано доказів того, що нотаріус з'ясував чи не пропущено банком строк позовної давності, не встановив, коли було здійснено останню оплату по кредиту. Так, відсутні підстави вважати, що заявлена стягувачем сума заборгованості, стосовно якої він порушив питання про вчинення нотаріусом виконавчого напису, є безспірною, оскільки в порушення статті 88 Закону України «Про нотаріат», підпунктів 3.1, 3.4 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусом вчинено виконавчий напис, хоча з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років.
Твердження відповідача про те, що при вчиненні нотаріусом виконавчого напису було подано виписки по рахунку позивача не підтверджені будь-якими доказами, а з виконавчого напису не вбачається, що при його вчиненні нотаріус отримував від заявника первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, квитанції про сплату передбачених кредитним договором платежів тощо).
Відтак, нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача, не перевірено наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, а сам виконавчий напис вчинено в строк понад три роки з дня виникнення права вимоги, у зв'язку з чим, спірний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на викладене, повно, всебічно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши обставини, на які посилалася позивач, як на підставу своїх вимог та те, що викладені в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
VII. Судові витрати
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати у розмірі 1 362 грн, які складають: 908,00 грн - за подання позовної заяви до суду (квитанція № 4 від 13.10.2021 року, а.с. 1); 454,00 грн - за подання заяви про забезпечення позову (платіж № 30 від 07.10.2021 року, а.с.1, справа № 156/861/21).
Окрім того, 17.01.2022 року позивач подав до суду заяву про компенсацію витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
З врахуванням наведеного суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1-3 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат. (п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України). Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав до призначення судового засідання для вирішення питання про розподіл понесених позивачем судових витрат у справі на 12:30 год. 07 лютого 2022 року.
VIІI. Заходи забезпечення позову
Окрім цього, у відповідності до присів ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Вжиті ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 13.10.2021 року № 156/861/21 заходи забезпечення позову (зупинення стягнення у виконавчому провадженні №66630960, відкритому на підставі виконавчого напису №19577 від 28.07.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартфінанс»» з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 20 911,17 грн), продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 206, 246, 258, 259, 263-265, 268, 270, 273, 275, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 18, 512, 526, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартфінанс», треті особи, які не заявлять самостійні вимоги щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександровичта приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 28.07.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 19577, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартфінанс» заборгованості у сумі 20 911,17 грн (двадцять тисяч дев'ятсот одинадцять гривень 17 коп.) за кредитним договором № 110269909 від 08.11.2013 року.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 1 362,00 грн (одна тисяча триста шістдесят дві гривні 00 коп.).
Вжиті ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 13.10.2021 року № 156/861/21 заходи забезпечення позову (зупинення стягнення у виконавчому провадженні №66630960, відкритому на підставі виконавчого напису №19577 від 28.07.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартфінанс»» з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 20 911,17 грн) продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Призначити судове засідання для вирішення питання відшкодування судових витрат на 12:30 год. 07 лютого 2022 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація щодо сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;
Представник позивача: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Смартфінанси", код ЄДРПОУ 39395137, місцезнаходження: вул. Польова, 24 Д м.Київ Солом'янський р-н;
Третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, адреса: пр. Петра Григоренка, буд. 15 м. Київ;
Третя особа без самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Павелків Тетяна Леонідівна, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: вул. Златоустівська, буд. 55 оф. 61-62 м. Київ.
Суддя М. О. Федечко