Справа № 156/1056/21
Провадження № 2/156/65/22
Рядок статзвіту № 9
13 січня 2022 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Федечко М. О.
за участю: секретаря судового засідання Салатюк Г.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Іваничі цивільну справу № 156/1056/21 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Поромівської сільської ради про визнання права власності на частки в житловому будинку як на майно колгоспного двору,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з позовною заявою до ОСОБА_3 , Поромівської сільської ради про визнання за кожним з них права власності по 1/3 частині житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як частки в майні «колгоспного двору», покликаючись на те, що житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за вище вказаною адресою мав статус колгоспного двору і його членами були вони та їх мати ОСОБА_3 . З вересня 1991 року адреса місця знаходження будинку була змінена з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 . На даний час їх мати ОСОБА_3 є власником 1/3 частини вище вказаного житлового будинку. Оскільки позивачі були членами колгоспного двору, не втратили частки у ньому, чинне законодавство не передбачає реєстрацію права влаcності на майно колгоспного двору через реєстраційні органи та вказане майно не є об"єктом спадкових прав, то просять визнати за кожним з них право власності по 1/3 частині житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 .
13 грудня 2021 року відкрите провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
13 січня 2022 року від позивачів надійшла заява про уточнення позовних вимог в якій уточнили прохальну частину позовної заяви та просять визнати за ними право власності по 1/3 частині житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 у зв'язку з зміною назви населеного пункту де знаходиться житловий будинок. Також просять долучити до матеріалів справи відповідь державного реєстратора про неможливість реєстрації права власності на нерухоме майно та копії погосподарської книги.
В підготовче судове засідання позивачі не з'явилися, однак від них надійшли заяви про підтримання уточнених позовних вимог, просять позов задоволити та розгляд справи проводити у їх відсутність.
Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача Поромівської сільської ради в підготовче судове засідання не з'явилися, від них надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, уточнені позовні вимоги визнають повністю та не заперечують щодо їх задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Випадки відкладення розгляду справи відсутні.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи та проведенням розгляду справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов є підставним та таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно із частинами першою та третьою статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до частини четвертої Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ЦК Української РСР.
Частиною 1статті 112 ЦК Української РСР передбачено, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об'єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно з частиною 1статті 120 ЦК Української РСР майно колгоспного двору належить всім членам двору на праві спільної сумісної власності.
За змістом статті 123 ЦК Української РСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено у зв'язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.
Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Отже, всі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 січня 2019 року у справі № 713/1310/17-ц.
Разом з тим, колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР № 885-XIIз введенням у дію Закону України «Про власність».
Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мали ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку у майні.
Статтею 126 ЦК Української РСР передбачалося, що працездатний член колгоспного двору втрачає право на частку у майні двору, якщо він не менше трьох років підряд не брав участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.
Судом встановлено, що господарство, яке знаходиться в АДРЕСА_1 мало статус колгоспного двору, що підтверджується витягом із погосподарської книги Поромівської сільської ради за 1986 - 1995 роки. Довідкою виконавчого комітету Поромівської сільської ради від 26 листопада 2021 року № 453 також стверджується, що домогосподарство, яке належало ОСОБА_4 мало статус колгоспного двору (а.с.22).
Станом на 15 квітня 1991 року в даному будинку були зареєстровані та проживали ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 .
Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 30 червня 2009 року визнано за ОСОБА_7 , як членом колгоспного двору, право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.6).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Поромівської сільської ради від 02 грудня 2021 року № 459, домогосподарство, яке належало ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 до 12 вересня 1991 року дійсно мало адресу АДРЕСА_1 . (а.с.21).
Копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно стверджується, що за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.20).
Позивачі, які були зареєстровані в даному господарстві станом на 15.04.1991 року та залишалися проживати у колгоспному дворі як члени колгоспного двору, вели підсобне господарство, доглядали за будинком і господарськими будівлями, а отже, є такими, що не втратили права на частку в колгоспному дворі. Майно колгоспного двору належало його членам на праві спільної сумісної власності. Володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснювалося за згодою всіх членів двору.
З метою реєстрації права власності на належні їм частки як членам колгоспного двору, позивачі звернулися до державного реєстратора виконавчого комітету Оваднівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області, однак у реєстрації права власності їм було відмовлено, оскільки подані документи не можуть бути підставою державної реєстрації, так як не дають змоги встановити факт набуття речових прав на нерухоме майно - житловий будинок. Крім того, у випадку набуття права спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна у правовстановлюючих документах, що є підставою для державної реєстрації, повинні бути визначені частки кожного власника.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 6постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.95 № 20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991року Закону України «Про власність», застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Із оглянутої в судовому засіданні копії технічного паспорта на об'єкт нерухомого майна, житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 був побудований у 1961 році, а тому у суду не виникає сумнівів, що господарство, яке знаходиться за вище вказаною адресою відносилося до суспільної групи «колгоспний двір».
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як встановлено в ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 206 ЦПК України). Визнання відповідачем та представником відповідача пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому суд приймає визнання ними позову у даній справі.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч. 4 ст. 200 ЦПК України). Суд вважає можливим ухвалення рішення у справі при проведенні підготовчого провадження.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 належав колгоспному двору, члени колгоспного двору ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли, за ОСОБА_7 зареєстроване право власності на 1/3 частину будинковолодіння, позивачі були членами колгоспного двору і не втратили частку в майні цього двору, інший спосіб реєстрації права влаcності на майно колгоспного двору через реєстраційні органи чинним законодавством не передбачено, а тому, суд вважає за можливе визнати за позивачами право власності по 1/3 частині вищезазначеного житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами, за кожним, як частку в майні бувшого колгоспного двору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,211,258,259,263-265,273,354 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 як майно бувшого колгоспного двору.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 як майно бувшого колгоспного двору.
Повний текст судового рішення складено 13 січня 2022 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивачі: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ;
Відповідачі: ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ;
Поромівська сільська рада Володимир-Волинського району Волинської області код ЄДРПОУ 04333359, місцезнаходження с. Поромів вул. Центральна, 1 Б Володимир-Волинський район Волинська область.
Суддя М.О. Федечко