Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/3910/2022
19 січня 2022 року місто Київ
справа № 363/2760/21
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів cудової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.
перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 листопада 2022 року, ухвалене під головуванням судді Чіркова Г.Є, повний текст рішення складено 25 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 22 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 16 грудня 2021 року подала апеляційну скаргу.
21 грудня 2021 року Київським апеляційним судом до Вишгородського районного суду Київської області було направлено запит про витребування справи № 363/2760/21.
14 січня 2022 року вказана цивільна справа надійшла до Київського апеляційного суду.
Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню апелянту виходячи з наступного.
Згідно з п.1 ч.5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, вона не підписана апелянтом ОСОБА_1 .
Оскільки апеляційна скарга не підписана позивачем ОСОБА_1 , а тому вона підлягає поверненню апелянту, як це передбачено нормами п.1 ч.5 ст.357 ЦПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає апелянту повторному зверненню з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог ст.356 ЦК України та апелянт має право подати клопотання про поновлення строку для подачі апеляційної скарги.
У зв'язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, апелянт має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.
Керуючись ст.357 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 листопада 2022 року, ухвалене під головуванням судді Чіркова Г.Є, повний текст рішення складено 25 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - повернути апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: