17 січня 2022 року м. Київ
Унікальний номер справи № 761/34054/21
Апеляційне провадження 33/824/463/2022
Київський апеляційний суд у складі судді Махлай Л.Д., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.10.2021 ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн.
Не погоджуючись з постановою суду, 16.12.2021 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч.1 ст. 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП винесена 06.10.2021.
Апеляційна скарга на вказану постанову подана 16.12.2021, тобто з пропуском десятиденного строку на її оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 посилається на те, що 18.10.2021 він звернувся з заявою про отримання копії постанови та ознайомленням з матеріалами справи та із заявою про наміри на апеляційне оскарження постанови суду та 21.10.2021 звернувся з апеляційною скаргою, яка постановою Київського апеляційного суду від 04.11.2021 йому повернута.
Вважаю, що викладені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження слід визнати неповажними виходячи з наступного.
Діючий КУпАП пов'язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження з моментом винесення постанови, а не з датою отримання її копії чи ознайомлення зі змістом постанови.
З постанови суду від 06.10.2021 вбачається, що ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні при розгляді адміністративного матеріалу, а відтак 06.10.2021 уже знав про наслідки розгляду справи.
Отже про наявність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень та з позбавленням права керуванням транспортними засобами строком на 1 (один) рік, ОСОБА_1 відомо з часу винесення постанови.
З рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Від судів вимагається вказувати підстави.
Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.
Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення «Пономарьов проти України»).
У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тобто ЄСПЛ наголосив на необхідності дотримання особою належної процесуальної поведінки, спрямованої на отримання інформації щодо ходу розгляду справи відносно неї.
Як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що він неодноразово телефонував до канцелярії суду щодо отримання тексту постанови проте він не зміг своєчасно ознайомитись з постановою суду і копію постанови йому не було направлено. Крім того, у жовтні 6 днів були вихідним днем.
Проте такі причини не можна визнати поважними.
У рішенні від 26.04.2007 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 06.10.2021 оприлюднена 07.10.2021.
Зазначене свідчить, що заявник мав об'єктивну можливість дізнатися про стан відомого йому провадження та подати апеляційну скаргу в визначені законом строки.
Доводи апелянта про те, що у жовтні 2021 року було 6 офіційних вихідних днів будь - якими чином не свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
З наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 вперше подав апеляційну скаргу 21.10.2021 та постановою Київського апеляційного суду від 04.11.2021 ця апеляційна скарга повернута заявнику з тих підстав, що вона подана поза межами строку на апеляційне оскарження та заявником не порушується питання про поновлення пропущеного строку.
Відтак ОСОБА_1 у цей період достовірно знав як про зміст оскаржуваної ним постанови, так і про необхідність при зверненні з апеляційною скаргою подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску такого строку.
Проте, подаючи повторно апеляційну скаргу 18.11.2021 ОСОБА_1 не подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим апеляційна скарга знов постановою Київського апеляційного суду від 30.11.2021 повернута заявнику.
Тобто станом на 18.11.2021 ОСОБА_1 знаючи про зміст оскаржуваної постанови та про необхідність подати разом з апеляційною скаргою заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження на власний розсуд таке клопотання не подав.
У доданому до апеляційної скарги від 16.12.2021 клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 про будь - які об'єктивні причини неможливості подати таке клопотання разом з апеляційною скаргою від 18.11.2021 не вказує.
З часу ж ознайомлення заявника з повним текстом постанови, яка ним оскаржується пройшло принаймні більше 2- х місяців, відтак доводи про те, що він не міг ознайомитись з текстом постанови суперечать наданим матеріалам.
За вказаних обставин причини пропуску строку на апеляційне скарження, які викладені у клопотанні не є поважними.
Оскільки причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Л.Д. Махлай