Справа №756/12684/20 Головуючий у 1 інстанції: Жук М.В.
Провадження №22-ц/824/2696/2022 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
10 січня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Сліпченка О.І., Сушко Л.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 березня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, в якому просила розірвати шлюб, що 02 липня 2019 року взяли ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрував Деснянський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 02 липня 2019 року вона та ОСОБА_1 уклали шлюб, який зареєстрований Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Від шлюбу дітей не мають.
Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим.
Подружні відносини між ними фактично припинені, спільне господарство не ведеться.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 березня 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 02.07.2019 року Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №827 - розірвано.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 840 грн 80 коп. судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, провадження у справі закрити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції формально поставився до розгляду питання про розірванню шлюбу, не з'ясував фактичні взаємини між ним тадружиною, не надав передбаченого законодавством часу для примирення та не вжив достатніх заходів для примирення подружжя.
ОСОБА_2 подала заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін. Вказує, що сімейне життя з відповідачем не склалося. Вони спільне господарство не ведуть, з часу подання позовної заяви не спілкуються, проживають у різних містах. Будь-які подружні відносини між ними припинені. Збереження сім'ї є неможливим та суперечить її інтересам. На даний час вона перебуває в інших стосунках.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлені та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини.
02 липня 2019 рокуДеснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, про що в складено відповідний актовий запис №827. (а.с. 5)
Від шлюбу сторони дітей не мають, разом не проживають та спільного господарства не ведуть.
Звертаючись до суду з позовом про розірвання шлюбу ОСОБА_2 зазначала, що збереження шлюбу та подальше спільне життя є неможливим, оскільки вони не ведуть спільного господарства, подружні відносини між ними припинилися.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За положеннями ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із ч. 3 ст. 105 СК Українишлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бут розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитина-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. У рішенні суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дата й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Таким чином, встановивши, що шлюб між сторонами носить формальний характер, позивач не має наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, суд першої інстанції, ураховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою (стаття 51 Конституції України), дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається, що суд першої інстанції не надав передбаченого законодавством часу для примирення та не вжив достатніх заходів для примирення подружжя
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком.
Отже шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
У матеріалах справи окрім заперечення ОСОБА_2 на апеляційну скаргу, що зареєстровані судом апеляційної інстанції 18 листопада 2021 року вх. №130185, міститься заява ОСОБА_2 про відмову від позову, що датована 26 березня 2021 року, адресатом якої є Оболонський районний суд м. Києва. Дана заява була надіслана на електронну адресу Київського апеляційного суду (не підписана ЕЦП), зареєстрована 30 листопада 2021 року вх. №136028, а також надіслана засобами поштового зв'язку, зареєстрована 07 грудня 2021 року вх. №139131.
07 грудня 2021 року на адресу Київської апеляційного суду від ОСОБА_2 повторно надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх. №139084), в яких позивач просить апеляційну скаргу відхилити.
Окрім цього, 29 грудня 2021 року на адресу Київської апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 , в якій зазначала, що своє рішення вона не змінила, від позову не відмовляється, раніше до суду надсилала заперечення на апеляційну скаргу. Справжність підпису ОСОБА_2 засвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Піддубною Л.П., особу ОСОБА_2 встановлено, дієздатність її перевірено. Дана заява зареєстрована в реєстрі за №5231.
Враховуючи наведене вище суд апеляційної інстанції не бере до уваги заяву, подану від імені ОСОБА_2 , датовану 26 березня 2021 року, адресатом якої є Оболонський районний суд м. Києва.
Доводи апеляційної скарги по своїй суті зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який обґрунтовано їх спростував.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість рішення не впливають, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді О.І. Сліпченко
Л.П. Сушко