Справа № 761/39277/21
Провадження № 1-кп/761/3070/2021
20 грудня 2021 року м. Київ
Шевченківський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Шубків, Тучинського р-ну., Рівненської обл., громадянина України, з середньою освітою, проживаючого за адресою (зі слів): АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021100100002815 від 18.07.2021),
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.
Судом, у відповідності до частини третьої статті 331 КПК України, поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою до спливу двомісячного строку, який закінчується 14 січня 2022 року.
Прокурор ОСОБА_3 просив продовжити дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , оскільки останній обвинувачуються у замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненою повторно, поєднаної із проникненням в інше приміщення. Просив врахувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальні правопорушення.
Враховуючи наведене, прокурор вказує, що жоден інший більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам, у зв'язку з чим просить продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 просив змінити обвинуваченому запобіжний захід, на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, захисника, обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Статтею 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалою суду від 16 листопада 2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14 січня 2022 року включно.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, санкцією якої визначене покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років, що відноситься до категорії тяжких злочинів, відповідно до класифікації злочинів, визначеної статтею 12 КК України.
Вирішуючи питання щодо продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Суд у рішенні по справі "Белчев проти Болгарії" наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає даний обов'язок на сторону обвинувачення.
Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зав'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Аналіз та оцінка зазначених обставин дає підстави суду для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України, у 30 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюються у вчиненні тяжкого злочину, згідно класифікації злочинів, визначених статтею 12 КК України.
Керуючись ст.ст. 9, 182, 183, 196, 197, 199, 331, 372, 376 ч.2 КПК України, суд
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, терміном до 17 лютого 2022 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у 30 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68 100 гривень.
Застава вноситься обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …., внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Документ, що підтверджує внесення застави, надається суду, а також адміністрації СІЗО.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Покласти на ОСОБА_4 у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
-не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді або суд про зміну свого місця проживання;
-прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;
здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обв'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку тримання під вартою в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1