Справа № 761/795/22
Провадження № 4-с/761/102/2022
13 січня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали скарги боржника ОСОБА_1 на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у виконавчому провадженні №65593569,-
У січні 2022 року боржник ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства зі скаргою на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у виконавчому провадженні №65593569 з примусового виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 16.07.2021 р. у справі №761/24682/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
В п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (в частині, що не суперечить нормам ЦПК України, що діє з 15 грудня 2017 року, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції), роз'яснено, що критеріями розмежування судової юрисдикції можуть бути суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з наведеними нормами КАС України та ЦПК України право на звернення зі скаргою на дії державного виконавця в порядку судового контролю пов'язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами цивільного або адміністративного судочинства відповідно, та його примусовим виконанням.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 757/62025/17-ц.
Зі змісту скарги вбачається, що заявник оскаржує дії державного виконавця у зв'язку з примусовим виконанням постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 16.07.2021 р. у справі №761/24682/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Враховуючи те, що заявником оскаржуються дії державного виконавця з примусового виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва, ухваленої в порядку КУпАП, а не за наслідками виконання рішення, ухваленого за правилами цивільного або адміністративного судочинства, права заявника можуть бути захищені шляхом звернення до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства.
В зв'язку з цим потрібно відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою боржника ОСОБА_1 на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у виконавчому провадженні №65593569.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 287 КАС України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою боржника ОСОБА_1 на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у виконавчому провадженні №65593569.
Роз'яснити, що заявник має право в порядку адміністративного судочинства звернутись з позовом до належного суду.
Ухвала суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення
Суддя: А.А.Осаулов