Справа № 761/38873/21
04 січня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Н.В., розглянувши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
У жовтні 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2021 року вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Пономаренко Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
28.12.2021 року на адресу суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій він просить суд, вжити термінових заходів по забезпеченню позову, накласти арешт на нерухоме майно, що знаходиться у приватній власності відповідачки ОСОБА_2 , а саме: квартири АДРЕСА_1 .
Заяву обґрунтовано тим, що позивач звернувся до суду з позовною заяву до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Так, позивач вказує, що предметом позову є борг відповідачки в сумі 13 177 доларів США, який виник в наслідок не вчасної сплати коштів по письмовим зобов'язання (розписками).
Крім того, позивач вказує, що 31.01. і 12.04. 1995 року він під письмові зобов'язання позивач відповідачці 10 000,00 доларів США і 6600,00 доларів США, загалом 16600,00 доларів США. В березні 2001 року, позивач звернувся в Радянський районний суд м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою. Позивач зазначає, що для забезпечення позову Суд, своєю ухвалою від 28.03.2001 року по справі №2-1401/2001 встановив «квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності відповідачці», вирішив: накласти арешт на вказану квартиру та на майно, що знаходиться в даній квартирі, заборони проводити певні дії, в т.ч. відчуження.
Так, позивач вказує, що просить продовжити арешт накладений на вказану квартиру судом однієї і тієї ж причини - забезпечення повернення боргу. Також вказує, що орієнтовна вартість квартири на вторинному ринку Києва становить 20500-29500 доларів США.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до положень п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними з заявленими позивачем вимогами.
Крім того, згідно роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за №9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Предметом позову є, стягнення з ОСОБА_3 боргу у розмірі 13177 доларів США.
З врахуванням позовним вимог ОСОБА_1 зазначених норм права суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у випадку задоволення позову не ускладнить виконання рішення суду про стягнення з відповідача несвоєчасно виплаченого боргу.
За вказаних обставин, а також враховуючи те, що заходи забезпечення позову застосовуються лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що їх невжиття може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, чого, в даному випадку, встановлено не було, оскільки запропонований позивачем вид забезпечення позову, не відповідає змісту позовних вимог з огляду на предмет і підстави позову, а тому суд прийшов до висновку, що заявлений вид забезпечення не є співмірним із зазначеними позовними вимогами. Крім цього, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову у вказаний позивачем спосіб, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та потягне за собою порушення майнових прав позивача, а тому заява про забезпечення позову про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд
в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: