Справа № 761/8737/21
Провадження № 1-кс/761/5806/2021
Іменем України
22 березня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
За участю прокурора ОСОБА_2 ,
підозрюваного ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12020110000001096 від 28.11.2020 року,-
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
В своєму клопотанні адвокат ОСОБА_4 просить слідчого суддю змінити підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, мотивуючи це відсутністю ризиків визначених ст. 177 КПК України. Також адвокат ОСОБА_4 звертає увагу слідчого судді на особу підозрюваного та його позитивну характеристику.
В судовому засіданні заявник просив слідчого суддю задовольнити клопотання.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечив.
Вислухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши надані суду матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
При дослідженні матеріалів, які долучено до матеріалів клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.11.2020 року ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
25.01.2021 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.11.2020 року ОСОБА_3 було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Підставою для застосування та продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Однак, як вбачається з ухвали слідчого судді, вказані ризики не були обґрунтовані та належним чином доведені слідчим та прокурором.
Разом з тим необґрунтовані ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, не можуть бути підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на підтвердження чого Європейський суд з прав людини у справі «Мхітарян проти Російської Федерації», зазначив, що «на національній владі лежить обов'язок встановити існування конкретних фактів, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою. Перекладання на затриману особу тягаря доведення цих аргументів рівносильне скасуванню правила ст. 5 Конвенції, яка оголошує взяття під варту винятком з права на свободу, яке допустимо тільки в суворо визначених обставинах».
А оскільки слідчим та прокурором наведені лише припущення ризиків перешкоджання ОСОБА_3 кримінальному провадженню, без надання відповідних доказів, підстав вважати ризики обґрунтованими слідчий суддя не вбачає, а відтак у слідчого судді відсутні підстави враховувати їх при обрані запобіжного заходу.
Згідно позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
-здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;
-перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;
-враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини;
-зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризиків, зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших альтернативних запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Згідно Постанови ЄСПЛ від 13.03.2007р. по справі «Кастравець проти Молдови», особа звинувачена в скоєні злочину повинна завжди звільнятися з під варти, якщо держава-відповідач не продемонструє, що є вагомі та достатні причини які виправдовують особу тримання її під вартою.
Крім того, слідчий суддя, під час обрання чи продовження строку дії запобіжного заходу особі, повинен враховувати обставини, що характеризують особу підозрюваного.
Так ОСОБА_3 раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, дружину та батьків, які є пенсіонерами.
При вирішенні клопотання про зміну особі запобіжного заходу слідчий суддя також враховує обставини, що характеризують підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_3 офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання та реєстрації. Крім того ОСОБА_3 визнав свою вину та сприяє досудовому розслідуванню.
Вказані обставини свідчать про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, окрім ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, який є незначним, оскільки обґрунтовується лише тією обставиною, що ОСОБА_3 у випадку доведеності його вини у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що заявником наведено достатньо доказів, які є підставою для зміни запобіжного заходу.
Також при вирішенні даного клопотання слідчий суддя враховує відомості щодо стану здоров'я ОСОБА_3 , який відповідно до наданих в судовому засіданні доказів потребує медичного догляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 183, 201, 309 КПК України, ст. 3 КУ, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12020110000001096 від 28.11.2020 року - задовольнити.
Змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах кримінального провадження № 12020110000001096 від 28.11.2020 року, на запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Зобов'язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, починаючи з 22.03.2021 року, за виключенням випадків отримання ОСОБА_3 , медичної допомоги чи проходження лікування.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожним викликом прокурора, слідчого, суду, в залежноті від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, в залежноті від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими в даному кримніальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити строком на 60 (шістдесят днів), тобто до 20.05.2021 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти органи Національної поліції за місцем мешкання ОСОБА_3 .
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1