Справа №760/420/22
2-о/760/120/22
17 січня 2022 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Солом'янський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , місце смерті: м. Брянка-7, Луганської області, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду (ч.2 ст.317 ЦПК України).
Вивченням матеріалів заяви, встановлено, що дана заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Згідно з вимогами п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Відповідно до п. 1 Розділу 5 "Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні", затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 р., підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Однак, у поданій заявником заяві відсутній оригінал лікарського свідоцтва про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024.
Відповідно до вимог ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити докази, що підтверджують кожну обставину.
Для усунення недоліків, стороні заявника необхідно надати суду оригінали всіх документів на підтвердження обставин, викладених у заяві про встановлення факту смерті.
Як роз'яснено в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31 березня 1995 року, судам слід мати на увазі, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядатись у порядку, передбаченому главою 37 ЦПК України, за участю заявників і заінтересованих осіб.
У той же час, звертаючись до суду з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , заявником не зазначено в заяві, чи є у померлої інші діти, які, у випадку їх наявності, мають бути зазначені в заяві як заінтересовані особи.
У разі виправлення недоліків у вказаній частині, заявнику слід надати до суду заяву в новій редакції з відповідними доказами, а також її копії та копії всіх документів, доданих до неї, для надіслання заінтересованим особам, як передбачено ст.177 ЦПК України.
Крім того, відсутні докази поховання ОСОБА_2 , (дозвіл на поховання, довідка кладовища про захоронення, витрати понесені на поховання (придбання ритуальних речей, послуг).
В порушення вимог п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України, відсутнє підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви з тими же сторонами з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч.8 ст.43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Частиною 5 статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, одночасно підтверджуючи достовірність наданої копії доказу.
Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказам, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Жоден з долучених до заяви документів не містить підпису заявника із зазначенням дати, - на підтвердження відповідності копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у заявника.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Однак, як вбачається зі змісту вищевказаної норми, у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, заявники мають пільги виключно тоді, коли такі обставини призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
При цьому, заява про встановлення факту смерті матері подана у зв'язку з необхідністю отримання свідоцтва про смерть, а не у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року в справі № 243/12928/18 (провадження № 61-5728св19).
Отже, заявник не має пільг зі сплати судового збору відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Пунктом 4 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року складає 2481 грн.
На підставі зазначеного, враховуючи наявність у заяві вимоги немайнового характеру, виходячи з ціни позову, судовий збір за подання заяви у цій справі підлягає сплаті у розмірі 496,20 грн.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Відповідна оплата судового збору повинна бути здійснена на наступні реквізити:
рахунок UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: УК у Солом'янському районі м. Києва/22030101
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Вищевикладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
На підставі викладеного вище, заяву потрібно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог зазначених в цій ухвалі суду.
Роз'яснити заявнику, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Солом'янський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків заяви, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - Г.О. Козленко