Справа №760/18871/20
Провадження № 1-кп/ 760/1180/22
17 січня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Веселинівка Баришівського району Київської області, який офіційно не працює, із середньою освітою, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 13.03.2007 року Баришівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця с. Папуженці Тальнівського району Черкаської області, який офіційно не працює, із середньою освітою, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , без постійного місця проживання у м. Києві, раніше судимий:
- 06.12.2010 року Придніпровським районним судом міста Черкаси за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень,
- 11.10.2011 року Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , будучи раніше судимими та притягнутими до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не стали, та знову скоїли напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, за таких обставин.
ОСОБА_4 , 31.07.2020 року, приблизно о 13 годині 40 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, вступив в злочинну змову з ОСОБА_5 з метою вчинення розбійного нападу.
Так, ОСОБА_4 , у вищевказаний час, перебуваючи на платформі колії №2 приміського вокзалу, за адресою: АДРЕСА_3 , разом з ОСОБА_5 , помітивши раніше незнайомого ОСОБА_8 , вирішили заволодіти майном останнього, здійснивши напад, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою особистого збагачення за рахунок майна ОСОБА_8 , діючи умисно, спільно та узгоджено групою осіб, ОСОБА_4 , разом з ОСОБА_5 , підійшли до ОСОБА_8 та розпочали розмову з приводу передачі належного йому майна. В ході спілкування, ОСОБА_5 , відповідно до розподілених ролей, дістав ніж, що знаходився при ньому, чим подавляв волю ОСОБА_8 до опору та застосував психологічний тиск, здійснивши погрозу застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу. В цей час ОСОБА_4 зняв з шиї ОСОБА_8 належні йому навушники «JBL», синього кольору, вартістю 580 гривень, після чого витягнув з правої кишені штанів ОСОБА_8 належний йому мобільний телефон «ARK Benefit S503», чорного кольору, imei НОМЕР_1 , вартістю 317 гривень 10 копійок, та витягнув з лівої кишені ОСОБА_8 належний йому гаманець, з якого дістав грошові кошти в розмірі 600 гривень.
Після цього, ОСОБА_4 , разом з ОСОБА_5 , з місця вчинення злочину зникли та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду, на загальну суму 1497 гривень 10 копійок.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину фактично не визнав та показав суду, що дійсно 31.07.2020 року, приблизно о 14 годині, знаходився спільно зі своїм знайомим ОСОБА_5 на приміському вокзалі станції Київ-Пасажирський. На платформі колії №2 вказаної залізничної станції він підійшов до потерпілого ОСОБА_8 , який сидів на лавці, чекав потяг, та попросив у нього футболку, проте останній відмовив. Після цього, він присів поблизу та попросив інше майно, на що потерпілий самостійно віддав свій мобільний телефон та навушники, які знаходились на шиї. ОСОБА_5 стояв поблизу, при цьому не погрожував потерпілому, а ніж у нього випав з кишені. Потім вони пішли по справам, а ОСОБА_8 залишився на вокзалі. Заперечив щодо заволодіння грошима у потерпілого, а речі, які потерпілий добровільно передав, хотів повернути. Також вказував, що ОСОБА_5 відмовляв його забирати мобільний телефон у потерпілого, так як він не представляв матеріальної цінності, у зв'язну з чим вони сперечались. Чому повідомив неправдиві дані в ході затримання пояснити не зміг.
Під час судових дебатів зазначив про неправильність кваліфікації його дій органом досудового розслідування як розбій, вказуючи на відкрите викрадення чужого майна без будь-яких погроз.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, підтвердив показання обвинуваченого ОСОБА_4 та повідомив суду, що 31.07.2020 року дійсно знаходився спільно зі своїм знайомим ОСОБА_4 на приміському вокзалі станції Київ-Пасажирський. Коли проходили через платформу колії №2 вказаної залізничної станції останній підійшов до потерпілого ОСОБА_8 , який сидів на лавці, чекав потяг, та попросив у нього футболку, проте той відмовив. Після цього вони про щось розмовляли та потерпілий самостійно віддав свій мобільний телефон. Він стояв поблизу, при цьому не погрожував потерпілому, а ніж у нього просто був у руках. Потім вони пішли по справам, а ОСОБА_8 залишився на вокзалі. Не бачив щоб ОСОБА_4 забирав гроші чи інше майно у потерпілого. Вказував, що відмовляв ОСОБА_4 забирати мобільний телефон у потерпілого, так як він не представляв матеріальної цінності, у зв'язну з чим вони сперечались.
Під час судових дебатів також зазначив про неправильність кваліфікації його дій органом досудового розслідування як розбій, вказуючи на надання мовчазної згоди на відкрите викрадення чужого майна та необхідність виключення з обсягу обвинувачення кваліфікуючої ознаки про застосування ножа.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченими у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, їх вина доводиться зібраними та перевіреними у судовому засіданні доказами:
- показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який в судовому засіданні повідомив, що 31.07.2020 року, приблизно о 14 годині, знаходився на приміському вокзалі, за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, на платформі колії №2, сидячи на лавці, очікував електропотяг на м. Ніжин щоб їхати з роботи додому. При ньому були власні речі. В цей час до нього підійшли двоє раніше незнайомих чоловіків, які виявилися обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ..
ОСОБА_4 сказав, що йому потрібна футболка, на що він відмовив. В цей момент ОСОБА_4 сів праворуч на лавку, поклав свою ліву руку йому на шию, а ОСОБА_5 стояв поблизу та продемонстрував розкладний ніж з рукояткою червоного кольору та з логотипом у виді хрестика, який він тримав у правій руці, в розкладеному стані, та сказав, що їм потрібні гроші на алкоголь, на що він відповів відмовою, після чого нападники почали вимагати передачі майна. Потім ОСОБА_4 зняв з шиї навушники «JBL», синього кольору, та дістав телефон «ARK Benefit S503» з правої кишені штанів, чорного кольору, з сім-картою, також з лівої кишені штанів дістав гаманець, витягнув з нього грошові кошти, точну суму не пам'ятає, приблизно 600 грн., гаманець повернув. Нападники встали та пішли в бік сходів, при цьому сварились між собою з приводу того, що телефон забирати не треба, так як він не представляє матеріальної цінності, а він одразу звернувся до працівників поліції.
Стверджував, що напад був здійснений з погрозою застосування ножа, яку він сприймав як реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, при цьому обвинувачені діяли узгоджено, кожен із них висловлювали вимоги про передачу майна та грошей. На допомогу не кликав, так як був наляканий, намагався переконати нападників словесно. Вартість майна та суму коштів, що забрали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 точно не пам'ятає, у зв'язку із давністю події, на досудовому слідстві сума збитку вірно встановлена.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні повідомив, що 31.07.2020 року, в обідній час, знаходився на приміському вокзалі за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, на платформі колії №2, сидячи на лавці, очікував електропотяг на м. Ніжин, щоб їхати додому. В цей час, підійшов хлопець із сумкою та присів неподалік. Через хвилин 10 до нього підійшли двоє раніше незнайомих чоловіків, які виявилися ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , та почали про щось розмовляти. Вказаних осіб свідок впізнав під час судового засідання.
Далі, ОСОБА_4 сів праворуч потерпілого, поклав свою ліву руку йому на шию, ніби здавив, а ОСОБА_5 показав хлопцеві розкладний ніж з лезом приблизно 10 см., який він тримав у руці, в розкладеному стані та сказав, що їм потрібні гроші на вино, на що потерпілий відмовив. Після цього ОСОБА_4 зняв з потерпілого навушники, які знаходились на шиї, дістав телефон з кишені штанів, а також із гаманця, витягнув грошові кошти та нападники пішли в бік сходів, при цьому сварились між собою з приводу того, що телефон забирати не треба. Спору з приводу іншого майна не було. Хлопець одразу підійшов до контролера та викликав поліцію.
Розмову між потерпілим та обвинуваченими чув не всю, так як був у навушниках. Вважає, що дії обвинувачених були злагоджені, направлені на заволодіння майном потерпілого.
- Заявою потерпілого ОСОБА_8 про напад на нього особами під погрозою застосуванням ножа та заволодіння грошима, та особистими речами 31.07.2020 року, приблизно о 13 годині 40 хвилин на північній колії №2 Приміського вокзалу станції Київ-Пасажирський, за адресою: пл. Вокзальна, 1 в м. Києві (т. 1, а.п. 95);
- даними рапорту поліцейського про реєстрацію, вжиті заходи у зв'язку з повідомленням потерпілого ОСОБА_8 про вчинений відносно нього злочин 31.07.2020 року, а також виявлення та затримання причетних осіб (т. 1, а.п. 91);
- даними протоколу огляду місця події від 31.07.2020 року з фототаблицею, під час якого в присутності потерпілого ОСОБА_8 встановлено місце вчинення злочину та оглянуто платформа колії №2 Приміського вокзалу станції Київ-Пасажирський, за адресою: пл. Вокзальна, 1 в м. Києві (т. 1, а.п. 97-101);
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання з фототаблицею від 31.07.2020 року, під час якого потерпілий ОСОБА_8 серед чотирьох осіб впізнав ОСОБА_4 , як особу, яка на платформі колії №2 Приміського вокзалу станції Київ-Пасажирський вчинила напад на нього, заволодівши майном (т. 1, а.п. 105-107);
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання з фототаблицею від 31.07.2020 року, під час якого потерпілий ОСОБА_8 серед чотирьох осіб впізнав ОСОБА_5 , як особу, яка вчинила напад на нього та заволодів майном на платформі колії №2 Приміського вокзалу станції Київ-Пасажирський, при цьому погрожував ножем (т. 1, а.п. 108-110);
- даними протоколів пред'явлення особи для впізнання з фототаблицею від 31.07.2020 року, під час якого свідок ОСОБА_12 серед пред'явлених осіб впізнав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як осіб, які вчинила напад на потерпілого ОСОБА_8 та заволоділи його майном на платформі колії №2 Приміського вокзалу станції Київ-Пасажирський, при цьому ОСОБА_5 погрожував ножем (т. 1, а.п. 111-114);
- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.07.2020 року із застосуванням відеозапису, який переглянуто в судовому засіданні, під час якого, в присутності захисника, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, затримано ОСОБА_4 у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, та вилучено у нього майно, що належало потерпілому ОСОБА_8 : навушники «JBL», синього кольору, та мобільний телефон «ARK Benefit S503». При цьому затриманий повідомив неправдиві дані та назвався ОСОБА_13 (т. 1, а.п. 116-120);
- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.07.2020 року із застосуванням відеозапису, який переглянуто в судовому засіданні, під час якого, в присутності захисника, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, затримано ОСОБА_5 у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, та вилучено у нього знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а саме ніж з рукояткою червоного кольору та логотипом у виді хрестика (т. 1, а.п. 122-126);
- відомостями про речові докази, що були вилучені у обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , оглянуті слідчим та передані на зберігання, зокрема, розкладний ніж, навушники «JBL», синього кольору, та мобільний телефон «ARK Benefit S503» (т. 1, а.п. НОМЕР_2 , 129-130, 143-144);
- відповідно до висновку товарознавчої експертизи №13-1/1485 від 06.08.2020 року ринкова вартість бувших у використанні навушників «JBL Tune 560 Blue» та мобільного телефону «ARK Benefit S503 8Gb Black» станом на день вчинення кримінального правопорушення могла становити 897, 10 грн. (т. 1, а.п. 148-155);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 31.07.2020 року із застосуванням відеозапису, який переглянуто в судовому засіданні, під час якого потерпілий ОСОБА_8 показав місце та обставини вчинення стосовно нього нападу, під час якого двоє чоловіків заволоділи його грошима із погрозами застосуванням ножа, які відповідають його показанням у судовому засіданні (т. 1, а.п. 102-104);
- іншими матеріалами у їх сукупності.
Таким чином, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, вважає вину обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їм злочину доведеною у повному обсязі, а тому їх дії правильно кваліфіковано за ч.2 ст.187 КК України, так як вони вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групою осіб.
В суді обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не оспорюючи фактичні обставини подій, вказували, що їх дії невірно кваліфіковані органом досудового розслідування як розбій, адже наміру використовувати ніж у них не було, обвинувачений ОСОБА_5 ніяких активних дій не вчиняв, лише надав мовчазну згоду на вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 ..
При цьому, суд критично оцінює такі твердження обвинувачених, як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене, оскільки вони спростовуються сукупністю належних, достовірних та допустимих доказів провадження, які зазначені раніше, та у своєму взаємозв'язку безсумнівно спростовують показання обвинувачених.
Так, аналізуючи докази, за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, судом встановлено, що показання потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_12 у суді, протоколи пред'явлення останнім осіб для впізнання від 31.07.2020 року, матеріали проведеного слідчого експерименту, а також вилучені у обвинувачених речові докази: майно потерпілого та ніж, як знаряддя злочину, прямо вказують на те, що кримінальне правопорушення вчинили обвинувачені за обставин, встановлених судом.
Показання потерпілого ОСОБА_8 повністю узгоджуються із доказами, зібраними у кримінальному проваджені, які зазначені раніше, та підтверджують обставини надходження до поліції повідомлення про вчинений злочин; визначення місця злочину згідно з протоколом огляду місця події; швидке реагування та затримання осіб, причетних до його вчинення; впізнання потерпілим затриманих та підтвердження своїх показань потерпілим в ході відтворення обставин події.
Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, вони узгоджуються між собою, є належними, допустимими, достовірними, повністю доповнюють показання потерпілого ОСОБА_8 , які логічні, послідовні, не викликають сумнівів у суду, з яких встановлено фактичні обставини події. Дії обвинувачених були об'єднані єдиним умислом, з метою подолання опору потерпілого, обоє, не приховуючи своїх дій, вчинили напад та відкрито заволоділи його майном. Такі дії обвинувачених, які вирізняються своєю узгодженістю та цілеспрямованістю, раптовістю та чітким спрямуванням на висловлення погроз потерпілому, виявлення та вилучення матеріальних цінностей, з метою зникнення із місця події, підтверджують наявність умислу на спільне заволодіння чужим майном за попередньою змовою. Спосіб вчинення кримінального правопорушення свідчить про спрямованість умислу на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.
Агресивна та раптова поведінка обвинувачених під час вчинення злочину, висловлення погроз застосування ножа та його демонстрація під час заволодіння майном потерпілого, тобто психологічне насильство, на переконання суду, безсумнівно вказують на те, що злочин вчинено із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу. При цьому, фізична, психологічна та кількісна перевага обвинувачених, погрози застосувати ніж, який є знаряддям, використання якого здатне спричинити тяжку шкоду здоров'ю людини чи смерть, встановлена обстановка та спосіб вчинення злочину, вказують на те, що потерпілий у даному випадку сприймав дії обвинувачених як такі, що містять погрозу його здоров'ю та життю, а кожен із обвинувачених безумовно розумів це та використав для безперешкодного заволодіння майном потерпілого. На переконання суду, таких дій було достатньо для того, щоб продемонструвати дійсність та реальність погроз.
При цьому, суд враховує, що підстави обмови обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у потерпілого ОСОБА_8 відсутні, його показання щодо погрози обвинуваченого ножем та відкрите заволодіння його майном повністю узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_12 , письмовими та речовими доказами, а тому суд бере їх до уваги та враховує при встановлені обставин вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, потерпілий та свідок ОСОБА_12 не знайомі між собою та обвинуваченими, не мають жодних приводів обмовлювати останніх, потерпілий не заявив жодних претензій до обвинувачених, не наполягає на суворій відповідальності, із самого початку провадження у справі та повідомлення телефоном на лінію «102» вказував про погрози обвинуваченими ножем на його адресу, що повністю узгоджується із зібраними під час провадження доказами, рапортом поліцейських та спростовує твердження сторони захисту про суперечливість між доказами і непослідовність показань потерпілого та свідка.
За викладених обставин показання обвинувачених про те, що ОСОБА_5 не погрожував потерпілому ОСОБА_8 предметом, схожим на ніж та ОСОБА_4 не забирав майно у потерпілого, а він сам віддав на його прохання, які спростовуються раніше вказаними доказами, не беруться судом до уваги, як такі, що не підтверджені під час судового розгляду та дані з метою пом'якшення відповідальності обвинуваченого за вчинене.
Крім цього, суд вважає безпідставними твердження обвинувачених та їх захисників щодо недопустимості окремих доказів, зібраних з грубим порушенням норм КПК України. Не встановив суд істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при досудовому розслідуванні, у тому числі і права на захист обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Досліджені в судовому засіданні письмові докази, зокрема огляди місцевості, відеоматеріали, протоколи впізнання та слідчого експерименту, висновок експерта, тощо відповідають вимогам щодо їх отримання, проведення та оформлення, а також повністю узгоджуються з іншими доказами, не викликають сумнівів у суду.
Відповідно ч. 4 ст. 237 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється огляд, під час проведення вказаної слідчої дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.
В силу даної процесуальної норми суд бере до уваги відомості про обставини, що були повідомлені, як обвинуваченими, так і потерпілим та іншими учасниками під час проведення слідчих дій. Наведене повністю підтверджується інформацією на технічних носіях з відеозаписом процесу проведення. Обвинуваченими або їх захисниками не оскаржувались рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб в порядку ст. ст. 206, 303 КПК України. Так само як і не надано жодного доказу на підтвердження своєї правової позиції.
За викладених мотивів доводи захисту та обвинувачених щодо неправильності кваліфікації дій останніх як розбій, а також незаконності отримання та складання певних доказів, суд оцінює критично, як спосіб захисту та дані з метою уникнення чи пом'якшення покарання.
При призначенні покарання суд, згідно із вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини провадження, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили умисний корисливий та закінчений тяжкий злочини.
Як ОСОБА_4 так і ОСОБА_5 характеризуються негативно, офіційно не працювали, не мають міцних соціальних зв'язків, осудні, на обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебувають, на даний час притягуються до кримінальної відповідальності та мають не погашену судимість.
Обставин, що пом'якшували б чи обтяжували покарання обвинувачених, судом не встановлено.
Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження, думки державного обвинувачення та потерпілого, суд вважає за необхідне призначити як ОСОБА_4 так і ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного їм на праві власності, з його реальним відбуванням на строк, необхідний для можливого виправлення і перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає меті покарання, тяжкості вчиненого злочину та особам обвинувачених, оскільки їх виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.
Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України суд не вбачає, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 притягуються до відповідальності за злочин, передбачений ч. 2 ст. 187 КК України, що є тяжким, вчинений із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, обвинувачені раніше судимі та на даний час притягуються до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних умисних корисливих злочинів, що вказує про їх негативну соціальну спрямованість.
Зважаючи на встановлені обставини та міру покарання, яку призначає суд, а також те, що ризики, вказані в ухвалі суду від 07 грудня 2021 року, не змінилися та не відпали, суд вважає, що запобігання їм неможливе шляхом застосування іншого запобіжного заходу, а тому до набрання вироком законної сили залишає запобіжним заходом обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 тримання під вартою.
Цивільний позов в провадженні не заявлений.
Долю речових доказів та процесуальних витрат слід вирішити відповідно до вимог ст. ст. 100, 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 3 (три) місяці з конфіскацією майна, належного йому на праві власності.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор», - залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з 31 липня 2020 року, тобто з моменту затримання.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 3 (три) місяці з конфіскацією майна, належного йому на праві власності.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід, застосований до ОСОБА_5 у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор», - залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 відраховувати з 31 липня 2020 року, тобто з моменту затримання.
Речові докази:
- навушники «JBL Tune 560 Blue», мобільний телефон «ARK Benefit S503 8Gb Black», - передати ОСОБА_8 , як власнику;
- мобільний телефон марки «Нокіа», білого кольору, без ІМЕІ,- конфіскувати у дохід держави;
- розкладний ніж з рукояткою червоного кольору, запальничку, пачку цигарок, перехідник для сім-карти, пластикову карту - знищити.
Стягнути із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь держави, в рівних частинах, процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судово-товарознавчої експертизи, в розмірі 1307 грн. 60 коп.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору, не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.
Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя