СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/29316/21
пр. № 1-кп/759/618/22
17 січня 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження № 12021100080003196, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.12.2021, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приблизно о 04 годині 30 хвилин 09.12.2021, знаходячись біля будинку № 18 по проспекту Леся Курбаса, що в м. Києві, шляхом злому капота автомобіля марки «ВАЗ 2101» державний номерний знак « НОМЕР_1 », проник до моторного відсіку, звідки таємно викрав акумуляторну батарею «Inci Aku SupraA (L2) 6CT-60Ah L+540A», що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на суму 906 грн. 88 коп.
Так, ОСОБА_3 не маючи постійного місця роботи та достатнього джерела заробітку, відчуваючи потребу у грошових коштах вирішив вчинити крадіжку чужого майна з автомобілів громадян, з метою покращення свого матеріального становища.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_3 , 09.12.2021 приблизно о 04 годині 30 хвилин покинув місце свого проживання, при цьому заздалегідь заготовивши рюкзак та ручний інструмент, попрямував у напрямку будинку АДРЕСА_2 . Прибувши до даного будинку ОСОБА_3 , звернув увагу на автомобіль марки «ВАЗ 2101» державний номерний знак « НОМЕР_1 », який був припаркований на узбіччі проїжджої частини неподалік вказаного будинку, звідки вирішив викрасти акумуляторну батарею, оскільки мав досвід експлуатації автомобіля даної марки.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище - автомобіля марки «ВАЗ 2101» державний номерний знак « НОМЕР_1 », ОСОБА_3 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто з оточуючих не спостерігає, підійшов до вказаного автомобіля та заздалегіть заготовленою викруткою, яку мав при собі, відкрив замок капоту даного автомобіля, після чого, за допомогою гайкових ключів, від'єднав акумуляторну батарею «Inci Aku SupraA (L2) 6CT-60Ah L+540A» вартість якого станом на 09.12.2021, відповідно до висновку №5015 судового експерта становить 906 грн. 88 коп., та помістив до власного рюкзака, який мав при собі та попрямував до місця проживання. В подальшому викраденим майном з місця злочину втік.
Таким чином ОСОБА_3 здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у сховище, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, пояснив, 09.12.2021, приблизно о 04 год. 30 хв., вийшовши з під'їзду будинку де він проживає по АДРЕСА_3 , вирішив відшукати та викрасти акумуляторну батарею для автомобіля. Прямуючи у напрямку будинку №18 по пр. Леся Курбаса в місті Києві звернув увагу на автомобіль марки «ВАЗ 2101» державний номерний знак « НОМЕР_1 », який був припаркований на узбіччі проїжджої частини неподалік вказаного будинку. Із вказаного автомобіля вирішив викрасти акумуляторну батарею, оскільки мав досвід експлуатації автомобіля даної марки.
Переконавшись в тому, що за його діями ніхто з оточуючих не спостерігає, підійшов до вказаного автомобіля та заздалегіть заготовленою викруткою, яку мав при собі, відкрив замок капоту даного автомобіля. Після чого, за допомогою гайкових ключів, від'єднав акумуляторну батарею «Inci Aku SupraA (L2) 6CT-60Ah L+540A» та помістив до власного рюкзака, який мав при собі та попрямував до місця проживання, а також з бардачка вказаного автомобіля викрав дві викрутки, пласкогубці та два ключі, які помістив до свого рюкзака. В подальшому викраденим майном з місця злочину втік.
У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо не карати, матеріальну шкоду потерпілому зобов'язувався відшкодувати.
Захисник ОСОБА_5 просив проводити судовий розгляд в порядку визначеному ч. 3 ст. 349 КПК україни.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечував щодо розгляду кримінального провадження у порядку визначеного ч. 3 ст. 349 КПК України.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого та вивчення доказів, які характеризують його особу.
Суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_3 знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у сховище кваліфіковані правильно.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
У ході кримінального провадження суд вважає за можливим визнати у відповідності до ст. 66 КК України - щире каяття обвинуваченого у вчиненому злочині, активне сприяння у розкритті злочину, повне визнання своєї вини - обставинами, що пом'якшують покарання за скоєне.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого: його молодий вік, стан здоров'я, соціальне становище, відсутність даних про перебування на профілактичному обліку у лікаря психіатра та нарколога, ту обставину, що ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів буде призначення покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на певний строк із звільненням від відбування покарання з випробуванням в силу ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нових кримінальних правопорушень і виконає покладені на нього обов'язки.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому у підготовчому судовому засіданні не обирався, підстав для його обрання судом не вбачається.
Арешт майна не накладався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, ч. 3 ст. 185 КК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 /три/ роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку строком в 1 /один/ рік не вчинить нового злочину.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації..
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Речові докази:
- мобільний телефон імеі1: НОМЕР_2 , імеі2: НОМЕР_3 , предмет схожий на пістолет (стартовий пістолет) «SUR1607» s/n НОМЕР_4 та магазин до нього повернуті підозрюваному під відповідальне зберігання - залишити у його власності;
- акумуляторну батарею «Inci Aku SupraA (L2) 6CT-60Ah L+540A»; 62К2G61, 42060054113 чорного кольору повернуті потерпілому під відповідальне зберігання - залишити у його власності;
- сумку зеленого кольору, рюкзак сіро-червоного кольору, які запаковано до спец пакету NPU1301004, та знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Святошинського УП ГУ НП у м. Києві - повернути обвинуваченому.
- чотири викрутки, два гайкові ключі, одні плоскогубці, які запаковано до спец пакету NPU1301004, та знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Святошинського УП ГУ НП у м. Києві - повернути потерпілому.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Арешт майна, у кримінальному провадженні не накладався.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, надіслати потерпілому.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Згідно з частиною другою ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1