СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/23394/19
пр. № 2/759/685/22
13 січня 2022 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - П'ятничук І.В.,
за участю секретаря - Марус А.О.,
представника відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Державного підприємства «СЕТАМ», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», приватного виконавця Чижика Андрія Павловича, треті особи: Служба у справах сім'ї та дітей Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна, про визнання електронних торгів недійсними, скасування свідоцтва та акту,
16.12.2019 року представник позивача Драган Я.С., яка діє в інтересах ОСОБА_3 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4 , Державного підприємства «СЕТАМ», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», приватного виконавця Чижика Андрія Павловича, треті особи: Служба у справах сім'ї та дітей Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна, про визнання електронних торгів недійсними, скасування свідоцтва та акту, яким просить визнати недійсними електронні торги, що проводились 20.03.2019 року ДП «СЕТАМ» з приводу реалізації садового будинку АДРЕСА_1 , площею 39,4 кв.м., та земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,01616 га, кадастровий номер № 8000000000:75:761:0027, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 що оформлені протоколом № 433144 від 23.09.2019 року; визнати недійсними та скасувати акт про проведені електронні торги з приводу реалізації садового будинку АДРЕСА_1 , площею 39,4 кв.м., та земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,01616 га, кадастровий номер № 8000000000:75:761:0027, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати недійсним та скасувати свідоцтво серія та номер НОМЕР_2 , видане 09.10.2019 року про придбання з прилюдних торгів садового будинку АДРЕСА_1 , площею 39,4 кв.м., та земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,01616 га, кадастровий номер № 8000000000:75:761:0027, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.
В обґрунтування вимог позивач вказує на те, що 13.02.2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний договір № 014/0005/82/11425, відповідно до якого позивачу було надано кредит, у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 51000,00 доларів США. 13.02.2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено договір іпотеки. Зазначив, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13.02.2012 року та додатковим рішенням від 22.05.2012 року з нього на корить ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було стягнуто заборгованість за кредитним договором № 014/0005/82/11425 від 13.02.2007 року. 04.12.2012 року Подільським районним судом м. Києва було видано виконавчі листи про стягнення з нього на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором у розмір 66609,51 дол. США та 1820,00 грн. судових витрат. 01.08.2013 року постановою державного виконавця Святошинського ВДВС у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 39140244 про примусове стягнення з нього 532203,33 грн. Зазначив, що в листопаді 2019 року йому стало відомо про те, що його єдине житло, садовий будинок АДРЕСА_1 , площею 39,4 кв.м., та земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,01616 га, кадастровий номер № 8000000000:75:761:0027, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в якому також зареєстровані та проживають його неповнолітні діти за невідомих йому обставин було продано іншій особі. Вважає що електронні торги були проведені з грубими порушеннями чинного законодавства, а саме ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України», відповідно до якого не може бути примусово стягнуте нерухоме житлове майно, яка вважається предметом іпотеки, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами в іноземній валюті. Крім того, зазначив, що під час проведення електронних торгів у приватного виконавця був відсутній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження спірного садового будинку.
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 30.01.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, а в подальшому в судове засідання не з'явився, тому у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності представника позивача.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позову посилаючись на його необґрунтованість, просив відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» Салтиков С.С. заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість та на поданий до суду 24.02.2020 року відзив, просив відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи - Служби у справах сім'ї та дітей Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заву, якою просить ухвалити рішення в інтересах та на користь дитини та розгляд справи провести за відсутності представника служби.
Представник ДП «СЕТАМ» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав 24.02.2020 року до суду відзив, яким просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у відзиві.
В судове засіданні приватний виконавець Чижик А.П. та приватний нотаріус КМНО Апатенко М.А. не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Судом встановлено, що 13.02.2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний договір № 014/0005/82/11425, відповідно до якого позивачу було надано кредит, у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 51000,00 доларів США, строком повернення до 13.02.2007 року.
13.02.2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено договір іпотеки, відповідно до якого ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було передано в іпотеку належний позивачу садовий будинок АДРЕСА_1 , площею 39,4 кв.м. та земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,01616 га, кадастровий номер № 8000000000:75:761:0027, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 80-83).
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13.02.2012 року з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 014/0005/82/11425 від 13.02.2007 року в розмірі 532203,33 грн. ( т.1 а.с. 62-63).
04.12.2012 року Подільським районним судом м. Києва було видано виконавчі листи про стягнення з позивача на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором.
28.12.2017 року Подільським районним судом м. Києва було видано дублікат виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 014/0005/82/11425 від 13.02.2007 року в розмірі 532203,33 грн., який було пред'явлено до примусового виконання до приватного виконавця Київського виконавчого округу Чижика Андрія Павловича (т.1 а.с. 88-89).
11.01.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Чижиком А.П. було відкрито виконавче провадження ВП № 58055824 на підставі виконавчого листа № 2-4008/11 виданого Подільським районним судом м. Києва 28.12.2017 року (т. 1 а.с. 90-91).
18.01.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Чижиком А.П. було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника (т. 1 а.с. 92-94).
18.01.2019 року приватним виконавцем Чижиком А.П. було винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 58055824 (т. 1 а.с. 164-165).
З матеріалів справи вбачається, що 16.05.2019 року приватним виконавцем Чижиком А.П. на адресу позивача було надіслано повідомлення про проведення експертної оцінки майна боржника, що було описано та арештоване згідно постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 18.01.2019 року (т.1 а.с. 95-96).
ПП «Консалтингова група «АРГО-ЕКСПЕРТ» 03.05.2019 року було надано висновок про вартість майна для продажу на загальних торгах (аукціоні) (т.1 а.с. 166-168).
За змістом протоколу № 433114 про проведення електронних торгів від 23.09.2019 р. переможцем торгів на майно - (іпотека, садовий будинок АДРЕСА_1 , площею 39,4 кв.м. та земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 0,01616 га, кадастровий номер № 8000000000:75:761:0027, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ) є ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 174-175).
02.10.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Чижиком А.П. складено акт про реалізацію предмета іпотеки, та внесення переможцем коштів в розмірі 612000,00 грн. за придбане майно (т. 1 а.с. 178-179).
Згідно свідоцтва від 09.10.2019 року, яке посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. на підставі акту приватного виконавця Чижика А.П. про реалізацію предмета іпотеки, що ОСОБА_4 належить на праві власності майно, що складається з: садового будинку АДРЕСА_3 та земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,01616 га, кадастровий номер № 8000000000:75:761:0027, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .
Питання примусового виконання рішення суду врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».
Так, згідно п.п. 6, 8 ч. 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням.
Нормами ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Згідно статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Необхідно звернути увагу, що визначено порядок примусової реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.
Так, згідно ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
Положеннями пункту 3 розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 р №2831/5, передбачено, що виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Згідно частини 6 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого манна не проводиться.
Підставами заявлених вимог про визнання недійсними електронних торгів протоколу проведення електронних торгів, акту приватного виконавця, свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, є порушення приватним виконавцем вимог ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України» а також те, що відсутнє рішення органу опіки та піклування на реалізацію спірного майна.
Відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України», протягом дії закону, не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об'єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об'єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно/об'єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов'язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або; таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку; 2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, за недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки).
З матеріалів справи вбачається, що садовий будинок АДРЕСА_5 не є об'єктом житлового фонду, а отже на нього не розповсюджується дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України.
Крім того, як вбачається з акту обстеження умов проживання від 18.10.2019 року складеного головним спеціалістом служби у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, діти позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають за адресою: АДРЕСА_6 , що спростовує доводи позивача про проживання неповнолітніх дітей у спірному житловому будинку АДРЕСА_5 (т. 2 а.с. 86-87).
Згідно з ч. 2 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 № 2710/5 затверджено Порядок реалізації арештованого майна (Порядок), яким визначено правила проведення прилюдних торгів.
Згідно з п.4 розділу ІІ Порядку перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відповідного органу державної виконавчої служби. Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби, який передав майно на реалізацію, про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.
Відповідно до вимог п.8 розділу ІІІ Порядку якщо реалізації підлягає житловий будинок, квартира або інше житлове приміщення, в інформації про майно додатково зазначаються: розмір жилої та нежилої площі будинку, квартири, іншого житлового приміщення; план приміщення (за наявності); місце розташування; відомості про земельну ділянку, на якій розташований будинок (її правовий режим та розмір); кількість поверхів будинку, поверх, на якому розташована квартира, інше житлове приміщення; кількість кімнат, площа кожної кімнати; інформація про допоміжні, підсобні приміщення та споруди; інформація про наявність зареєстрованих інших, крім боржника, мешканців (зокрема дітей), орендарів, інших користувачів приміщення.
Як видно із змісту вказаної норми та враховуючи відомості, які вказані на сайті ДП «Сетам» для проведення торгів було достатньо інформації про об'єкт нерухомості.
Аналіз положень «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.
Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.
Судом враховано правові висновки Верховного Суду висловленій в постанові від 02.05.2018 р. у справі №910/10136/17, згідно з якими касаційним судом висловлено, що визначення вартості майна не входить до предмету доказування в даній справі, оскільки результати оцінки майна мають окремий, передбачений законом спосіб та порядок оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Стаття 650 ЦК України закріплює такий спосіб реалізації майна, як укладення договорів на біржах, аукціонах (торгах), конкурсах, та відсилає до інших нормативних актів, якими повинні встановлюватись особливості укладення цих договорів. До цього зводиться і норма ч. 4 ст. 656 ЦК України, згідно з якою до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України).
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України закріплено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: 1.Зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2.Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3.Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4.Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6.Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що позивачем не наведено, які ознаки недійсності містять результати електронних торгів проведені 23.09.2019 року.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтований та не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12,13, 76, 81, 89, 141,258-259, 263-265, 273, 354,355 ЦПК України,-
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Державного підприємства «СЕТАМ», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», приватного виконавця Чижика Андрія Павловича, треті особи: Служба у справах сім'ї та дітей Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна, про визнання електронних торгів недійсними, скасування свідоцтва та акту - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.В. П'ятничук