СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/2039/22
ун. № 759/29008/21
04 січня 2022 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Коваль О.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Вороновим Є.Є., до Головного управління статистики у м. Києві про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 через свого адвоката Воронова Є.Є. звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління статистики у м. Києві про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, зазначаючи, що її було незаконно відсторонено від роботи по причині відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 10 Поатанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999 року за № 13 "Про практику застосування судами законодавства " якщо буде встановлено, що на порушення ст.46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст.235 КЗпП).
Тоді як, позивач окрім визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, ставить питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що необхідно уточнити.
Крім того, позовна заява не відповідає вимогам пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України, а саме заявлені позовні вимоги майнового характеру, які підлягають грошовій оцінці - про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, при цьому не зазначено ціну позову, прохальна частина позовної заяви не містить конкретної суми, яку позивач просить стягнути з відповідача, не наведено обґрунтованого розрахунку цієї суми.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Тому за подання позову в частині скасування наказу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає сплаті судовий збір за двома вимогами, немайновою згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» (908,00 грн.) та майновою відповідно до пункту 1.1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року (908,00 грн.), та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, слід вказати, що спори, пов'язані з проходженням публічної служби, розглядаються за правилами адміністративного судочинства. Тоді як, Головне управління статистики у м. Києві є органом державної влади, у звязку з чим виникає питання підвідомчості заявленого спору саме Святошинському районному суду м. Києва. В матеріалах позову відсутні дані про те чи відноситься займана позивачем посада у Головного управління статистики у м. Києві до публічної служби, що необхідно обгрунтувати та надати суду відповідні докази.
Отже, позовну заяву слід залишити без руху, надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу ОСОБА_1 та її адвокату Воронову Є.Є. десять днів строку для усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.
В разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Коваль О.А.