СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-аз/759/1/22
ун. № 759/22390/21
10 січня 2022 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військового комісара Святошинського району у м. Києві ТЦК та СП підполковника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військового комісара Святошинського району у м. Києві ТЦК та СП підполковника ОСОБА_2 про скасування постанови, яким просить визнати дії військового комісара Святошинського району у м. Києві ТЦК та СП підполковника ОСОБА_2 , щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП протиправними; постанову про накладення на ОСОБА_1 стягнення (штрафу) у розмірі 850,00 грн., скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 67288153, відкритому старшим державним виконавцем Святошинського відділу ДВС у м. Києві центрального міжрегіонального управління МЮ Бережною К.В. на підставі виконавчогодокумента та накладення стягнення -штрафу у розмірі 850 грн. заборони відповідачу вчиняти дії щодо примусового виконання оскаржуваних постанов.
В обгрунтування заяви посилається на те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, рішення суду у разі задоволення позову, неможливо буде виконати, оскільки незаконне виконавче провадження вже може бути виконане в примусовому порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю
Заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено шляхом:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.
При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Враховуючи ці обставини, а також те, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, суд не знаходить підстав для задоволення заяви.
Крім того, слід зазначити, що позивач не був позбавлений можливості подати державному виконавцю ухвалу про відкриття провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150-156 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військового комісара Святошинського району у м. Києві ТЦК та СП підполковника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови - відмовити.
Ухвала набрала законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя Н.О.Петренко