СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/23336/21
пр. № 2/759/1265/22
12 січня 2022 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Фірми «Т.М.М.» - ТОВ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В жовтні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Також ОСОБА_1 проживає в зазначеній квартирі та користується всіма житлово-комунальними та іншими послугами, які надає позивач. Фірма «Т.М.М.» - ТОВ є експлуатуючою організацією, що надає житлово-комунальні та інші послуги в будинку АДРЕСА_2 . Між фірмою "Т.М.М."- ТОВ та відповідачем було укладено договір про надання житлово-комунальних та інших послуг №95ж/Ч2-13 від 14.02.2014 року. У період з 01.06.2019 по 31.07.2021 позивачем були виставлені до оплати рахунки за фактично надані послуги на суму 47 124,23 грн, проте відповідачем надані послуги сплачені не були.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 47 124,23 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 19.10.2021 р. відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (а.с. 73).
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України, визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
09.11.2021 року відповідач подав до суду відзив на позовну заву, згідно якого просив відмовити в задоволені позовних вимог в зв"язку з їх недоведеністю та необгрунтованістю.
Ухвалою суду від 23.11.2021 року відмовлено в клопотанні відповідача щодо розгляду справи в загальному провадженні.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 05.03.2008 року за №420-С/КІ.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Фірма «Т.М.М.» - ТОВ є експлуатуючою організацією, що надає житлово-комунальні та інші послуги в будинку АДРЕСА_2 , відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Зареєстрованого 26.06.2007 за № 1113 в інспекції Держахбудконтролю м. Києва.
Судом встановлено, що між фірмою "Т.М.М."- ТОВ та відповідачем було укладено договір про надання житлово-комунальних та інших послуг №95ж/Ч2-13 від 14.02.2014 року.
З моменту введення будинку в експлуатацію для його обслуговування та утримання у належному стані позивач уклав відповідні договори з підрядними організаціями щодо постачання електроенергії, теплопостачання, також надавався цілий ряд інших послуг по обслуговуванню багатоквартирного будинку та прибудинкової території, що підтверджується актами про надання послуг.
Згідно п. 3.3 договору розцінки та тарифи на послуги, що надаються виконавцем, перелік яких вказаний у додатку цього договору, розраховується на підставі фактичних затрат на утримання житлового будинку.
Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму коштів), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Таким чином, наявність взаємовідносин між позивачем та відповідачами, а отже, і виникнення цивільних прав і обов'язків, підтверджується діями сторін: позивач здійснює надання житлово-комунальних послуг до помешкання відповідачів, а останні отримують та користується даними послугами та відповідно зобов'язані здійснювати оплату наданих житлово-комунальних послуг.
На підставі ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих в квартирі осіб.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 р. «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тариф на утримання будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 змінювався наступним чином:
Розпорядженням КМДА №937 від 01.06.2018 року «Про встановлення змін Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та - -будинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останнім не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим» за адресою АДРЕСА_2 встановлено тариф на житлово-комунальні послуги у розмірі 8,88 грн./кв.м.
З 27.05.2019 року, на підставі розрахункових витрат на утримання житлового будинку, затвердженого Фірмою «Т.М.М.» -ТОВ, вартість послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території для будинку АДРЕСА_2 складала 11,55 грн/кв.м. з ПДВ.
З 18.12.2020 року, на підставі розрахункових витрат на утримання житлового будинку, затвердженого Фірмою «Т.М.М.» -ТОВ, вартість послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території для будинку АДРЕСА_2 складає 12,84 грн/кв.м. з ПДВ.
Згідно п. 3.1. договору споживач сплачує спожиті послуги на підставі рахунку на оплату, який є одночасно актом виконаних послуг не пізніше 20-го місяця, що настає за розрахунковим. Виконавець надає рахунок в термін до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим шляхом вкидання в поштову скриньку споживача (або іншим зручним для виконавця способом).
Отже, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово- комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а його обов'язком - оплатити житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно виписки, яку надає позивач, у період з 01.06.2019 до 31.07.2021 позивачем були виставлені до оплати рахунки за фактично надані послуги на суму 47 124, 23 грн.(розрахунок знаходиться в матеріалах справи), проте відповідачем надані послуги сплачені не були.
Відповідно до рішення Конституційного Суду № 14-рп/2011 (у014р710-11) від 09.11.2011 року зі змісту пункту 2 статті 10 Закону (2482-12) вбачається, що в ньому не встановлено обмежень щодо набуття права власності на допоміжніприміщення будинку залежно від підстав набуття права власності на житло. Наведене відповідає Конституції України (254к/96-ВР) та узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в рішенні від 2 березня 2004 року №4-рп/2004, згідно з якою у багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями.
Таким чином враховуючи, що даний будинок є багатоквартирний, то відповідач, відповідно до ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", також є співвласником допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язаний брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Суд оцінює критично покази відповідача, оскільки останнім не надано жодного доказу в спростування позовної заяви.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за надані житлово - комунальні послуги в період з 01.06.2019 до 31.07.2021 рр.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позов Фірми «Т.М.М.» - ТОВ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 на користь Фірми «Т.М.М.» - ТОВ (місцезнаходження: м. Київ, вул. Провіантська, 3, заборгованості за надані житлово - комунальні послуги у розмірі 47 124, 33 грн. (сорок сім тисяч сто двадцять чотири грн. 33 коп.) на рр № НОМЕР_2 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" МФО 305299.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 на користь Фірми «Т.М.М.» - ТОВ (місцезнаходження: м. Київ, вул. Провіантська, 3, р/р НОМЕР_2 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" МФО 305299 судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Святошинським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Суддя: Л.М.Шум