Справа № 758/12618/21
3/758/636/22 Категорія 156
14 січня 2022 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління Патрульної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не вказав, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ОСОБА_1 16 липня 2021 року о 02 год. 05 хв. за адресою: м. Київ по вул. Набережно-Хрещатицька, 57, керував транспортним засобом «Daewoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , з наступними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, крім того, вказана відмова зафіксована на боді-камеру поліцейського АА-00308, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Калина О.Б. просили суд провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на відсутність у працівників поліції підстав для зупинки транспортного засобу. Захисник також вказала, що працівники поліції всупереч вимогам Інструкції не встановили особу одоного зі свідків, присутніх під час здійснення пропозиції проходження огляду на стан сп'яніння; не повідомили ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння. Зазначила, що наявні розбіжності між копією протоколу, що вручений ОСОБА_1 та копією протоколу, який наявний в матеріалах справи, що свідчить про порушення права на захист останнього.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
В силу вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності і чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом.
Так, згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення від 16.07.2021 року серії ААБ №217483 інспектором роти №4 батальйону №1 полку 1 УПП в м. Києві сержантом поліції Федоренком О.В. зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 16.07.2021 року о 02 год. 05 хв. за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 57, водій керував транспортним засобом «Daewoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , з наступними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, крім того, вказана відмова зафіксована на боді-камеру поліцейського АА-00308, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП, тому є належними доказом по справі.
Крім того, будь-яких заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Не заслуговують на увагу твердження захисника про те, що розбіжності у протоколі, що долучений до матеріалів справи та у копії протоколу, що видана ОСОБА_1 порушують право на захист останнього, оскільки, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 16.07.2021 року серії ААБ №217483, останньому роз'яснено права та обо'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, про що свідчить його підпис у відповідній графі; також останній написав власноручні пояснення.
Крім цього, доводи захисника щодо безпідставної зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , який, на її думку, жодних правил дорожнього руху не порушував є необгрунтованими, оскільки ОСОБА_1 не оспорював вказані дії працівників поліції у визначеному Законом порядку та не заперечував ні на місці зупинки траснпортного засобу, ні у судовому засіданні факту керування ним транспортним засобом за обставин, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення.
Пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння працівниками поліції зроблена у відповідності до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735 у присутності двох свідків, однак водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці за допомогою приладу газоаналізатора «Драгер» та від проходження огляду у медичному закладі, що підтверджується поясненнями свідків та відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції АА-00308.
У письмових поясненнях свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказали, що 16.07.2021 року приблизно о 03 год. 00 хв. були свідками того, як працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, однак водій відмовився.
Непереконливими є доводи захисника в частині невстановлення анкетних даних одного із свідків, оскільки їх особи повністю встановлені працівниками поліції, що підтверджується відображенням таких даних у відповідній графі письмових пояснень та у поясненнях доданих до протоколу.
Крім цього, факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції АА-00308.
Також, в матеріалах справи наявне зобов'язання ОСОБА_1 не керувати транспортним засобом «Daewoo» строком на одну добу, що безпосередньо підтверджує факт керування ним вказаним транспортним засобом на момент зупинки працівниками поліції.
Відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп'яніння, його дії та ознаки сп'яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.
Крім того, у рішенні по справі "О?Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення.
При обранні адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини, відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції статті.
Також, у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.40-1, 130, 280, 283, 284, 291 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Леся БУДЗАН