про відкриття касаційного провадження
12 січня 2022 року
Київ
справа №140/279/21
адміністративне провадження №К/9901/48388/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року
у справі №140/279/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (Луцької міської ради)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі також - ГУ Держгеокадастру у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо затвердження проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га (кадастровий номер 0721885000:04:000:0821) за рахунок земель, що перебувають у державній власності, знаходяться в постійному користуванні Сільськогосподарського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Деметра (СГП ТзОВ Деметра) і розташовані за межами території Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області; зобов'язання затвердити проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року позов задоволено частково, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 8 лютого 2021 року №3-438/15-21-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою»; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (вх.№М-10556/0/94-20 від 12 листопада 2020 року) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га з кадастровим номером 0721885000:04:000:0821, розташованої за межами населених пунктів Жидичинської сільської ради, та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
19 липня 2021 року на адресу Волинського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про заміну сторони виконавчого провадження, а саме боржника Головне управління Держгеокадастру у Волинській області на Луцьку територіальну громаду в особі Луцької міської ради. Вказана заява обґрунтована тим, що з 27 травня 2021 року набрав чинності пункт 24 розділу Х положень Земельного кодексу України, а тому Головне управління в силу закону не має права здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на яку претендує ОСОБА_1 .
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року заяву про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії сторону виконавчого провадження з виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі №140/279/21, боржника Головне управління Держгеокадастру у Волинській області на правонаступника Луцьку міську раду (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Б. Хмельницького, 19, ідентифікаційний код юридичної особи 34745204).
Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з 27 травня 2021 року Головне управління Держгеокадастру у Волинській області втратило право розпоряджатися земельними ділянками державної власності, що передаються у комунальну власність, у тому числі вирішувати питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність. При цьому, суд першої інстанції вважав, що у даному випадку наявні ознаки публічного правонаступництва, оскільки одночасно із передачею земельної ділянки у комунальну власність відбулось часткове передання (набуття) адміністративної компетенції (щодо передачі земельних ділянок у власність чи користування) одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) внаслідок часткового припинення адміністративної компетенції Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та передані до Луцької міської ради.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Луцька міська рада подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, про відмову в задоволенні заяви.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року апеляційну скаргу Луцької міської ради задоволено; ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 6 липня 2021 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 140/279/21 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про заміну сторони виконавчого провадження в справі №140/279/21 відмовлено.
Ухвалюючи вказане судове рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що дослідивши надані в судовому засіданні апеляційної інстанції докази, дійшов висновку, що земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 0721885000:04:000:0821 відноситься до земель СГТОВ «Деметра», які увійшли до складу Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща», а тому не може мати місце адміністративне публічне правонаступництво, оскільки спірна земельна ділянка не переходить у комунальну власність Луцької міської територіальної громади, а залишається у державній власності.
28 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року скасувати, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 6 липня 2021 року залишити в силі.
Із касаційною скаргою ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що вперше подану касаційну скаргу було повернуто ухвалою Верховного Суду від 8 грудня 2021 року, оскільки в ній не були викладені передбачені пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підстави для оскарження судового рішення, та роз'яснено право на повторне звернення із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та враховуючи те, що повторно касаційну скаргу подано у розумний строк після її повернення, колегія суддів доходить висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.
У зв'язку з цим, відповідно до частини другої та четвертої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема частини четвертої статті 7, статей 51, 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року № 2456-XII (далі - Закон № 2456-XII) стосовно визначення меж території природно національного парку.
Також скаржник зазначає, що у зв'язку із неправильним застосуванням у спірних правовідносинах статті 7 Закону № 2456-XII суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, дійшов помилкового висновку про те, що у цьому конкретному випадку не може мати місце адміністративне публічне правонаступництво у розумінні статті 52 КАС України, оскільки нібито спірна земельна ділянка не переходить у комунальну власність Луцької міської територіальної громади, а залишається у державній власності.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, доводи скаржника зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року, з метою з'ясування правильного застосування судом апеляційної інстанції частини четвертої статті 7, статей 51, 52 Закону № 2456-XII та статті 52 КАС України.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваного судового рішення у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 121, 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
1. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 та поновити строк на касаційне оскарження у справі № 140/279/21.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі №140/279/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (Луцької міської ради) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
3. Витребувати з Волинського окружного адміністративного суду справу № 140/279/21.
4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
5. Встановити для учасників справи строк до 5 лютого 2022 року для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. Роз'яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач Я.О. Берназюк
Судді: Н.В. Коваленко
В.М. Шарапа