про відкриття касаційного провадження
12 січня 2022 року
Київ
справа №580/1853/21
адміністративне провадження №К/9901/47544/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року
у справі № 580/1853/21
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»,
третя особа: ОСОБА_2 ,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
24 грудня 2021 року комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (далі - КП «Київреклама», відповідач) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року.
Як убачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача по демонтажу та вилученню майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач), а саме: вивіски з підсвічуванням «Готель «Лайм», розміром 0,75 на 2,75 метрів; п'яти фігурних елементів фасаду; п'яти елементів фасаду розміром 1,5 на 5 метрів, виготовлених із екобонду; п'яти датчиків світла; п'яти трансформаторів; одного телевізійного блоку; тридцяти LED елементів; каркасу фасаду; десяти декоративних елементів фасаду; п'яти штук елементів кріплення, однієї відеокамери, а також зобов'язання відповідача у десятиденний термін з дня винесення судового рішення безоплатно повернути власнику демонтоване і вилучене майно, що було розміщене на фасаді «Готелю «Лайм» та відновлення становища, яке існувало до порушення майнових прав і законних інтересів позивача, встановлення та монтування демонтованих та конфіскованих матеріальних цінностей на попереднє місце їх розміщення - фасад готелю « Лайм ».
Розгляд справи у суді першої інстанції відбувався за правилами загального позовного провадження.
8 лютого 2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX.
У зв'язку з цим, відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, або якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій під час винесення оскаржуваних рішень неправильно застосували норми процесуального права, а саме - положення пункту 7 частини першої статті 4, частини четвертої статті 46 та пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки розглянули справу, яка, на думку скаржника, не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Скаржник вважає, що неправильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій вищезазначених норм процесуального права зумовлено тим, що судами не враховано правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13 листопада 2018 року у справі № 910/2145/18, від 27 листопада 2018 року у справі № 910/2686/18 та від 12 грудня 2018 року у справі № 826/10330/17, про те, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність у однієї із сторін у спірних правовідносинах ознаки суб'єкта владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України.
За твердженням скаржника, КП «Київреклама» не є органом влади чи місцевого самоврядування та не виконує жодних функцій дозвільного органу чи органу державного нагляду (контролю), виконання владних повноважень йому не делегувалось, а тому відповідач є суб'єктом господарювання, заснованим на праві комунальної власності територіальної громади м. Києва.
Поміж іншого, скаржник зауважує, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме - положення статей 71 та 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», статей 1 та 16 Закону України «Про рекламу», статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», пунктів 2, 24, 44 та 48 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 (далі - Типові правила), пункту 14.1.3 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 (далі - Правила благоустрою), пунктів 1.5, 2.1.11 та 4.3.6 Порядку утримання, ремонту, реконструкції, реставрації фасадів будинків та споруд на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27 листопада 2003 року № 220/1094 (далі - Порядок № 220/1094), пунктів 1.7.1, 1.7.2, 2.1.2, 2.6.2, 2.6.3, 3.1-3.3, 3.5, 3.12 та 3.13 Порядку розміщення вивісок у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року № 224/2446 (далі - Порядок № 224/2446), внаслідок чого, на думку скаржника, суди дійшли необґрунтованого висновку про те, що позивачем на фасаді готелю «Лайм» було розміщено вивіски, а не рекламні засоби.
Скаржник зазначає, що наразі відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування вищезазначених норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, доводи скаржника зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року з метою з'ясування правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції положень пункту 7 частини першої статті 4, частини четвертої статті 46 та пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, статей 71 та 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», статей 1 та 16 Закону України «Про рекламу», статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», пунктів 2, 24, 44 та 48 Типових правил, пункту 14.1.3 Правил благоустрою, пунктів 1.5, 2.1.11 та 4.3.6 Порядку № 220/1094, пунктів 1.7.1, 1.7.2, 2.1.2, 2.6.2, 2.6.3, 3.1-3.3, 3.5, 3.12 та 3.13 Порядку № 224/2446, необхідності врахування висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13 листопада 2018 року у справі № 910/2145/18, від 27 листопада 2018 року у справі № 910/2686/18 та від 12 грудня 2018 року у справі № 826/10330/17, а також дійсної необхідності формування Верховним Судом правового висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року у справі № 580/1853/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Витребувати з Черкаського окружного адміністративного суду справу № 580/1853/21.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи строк до 05 лютого 2022 року для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді Н.В. Коваленко
В.М. Шарапа