12 січня 2022 року
м. Київ
справа № 520/14047/2020
адміністративне провадження № К/990/650/22
Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Гончарової І. А., Блажівської Н. Є.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі № 520/14047/2020
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування правового акту індивідуальної дії, визнання протиправним дій,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, у якому просило визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-128965-17 від 14 листопада 2018 року на суму недоїмки - 15 819,54 грн., та визнати протиправними дій Головного управління ДПС у Харківській області з нарахування позивачу сум із сплати єдиного соціального внеску, починаючи з 01 липня 2004 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року залишено без руху з підстав несплати судового збору у сумі 1261,20 грн. та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення хвали суду.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 року клопотання про продовження строку на усунення недоліків задоволено. Продовжено Головному управлінню ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на 10 календарних днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.
Згодом, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України повернути скаржнику.
Відповідачем 27 вересня 2021 року повторно подано апеляційну скаргу, яку ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строків звернення. Визнано неповажними зазначені в клопотанні причини пропуску Головним управлінням ДПС у Харківській області строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року по справі № 520/14047/2020. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишено без руху та надано час для усунення недоліків шляхом направлення до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою з 25 травня 2021 року до 27 вересня 2021 року та доказів на підтвердження цих причин.
16 грудня 2021 року на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що вперше апеляційну скаргу подано вчасно, проте у зв'язку з тим, що не було сплачено судовий збір через безспірне списання коштів, апеляційну скаргу повернуто. Відповідачем здійснювались всі необхідні заходи щодо отримання коштів на сплату судового збору, а саме: на адресу Державної податкової служби України направлено листи від 07 травня 2021 року № 3570/8/20-40-20-07-06, від 12 травня 2021 року № 3641/8/20-40-10-03-06 та від 13 серпня 2021 року № 6399/8/20-40-20-07-07 щодо збільшення ГУ ДПС бюджетних призначень, направлених на сплату судового збору (додаються до клопотання).
Проте, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року у справі № 520/14047/2020.
Постановляючи вказану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказані в клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що недоліки в організації роботи апелянта, відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Із врахуванням викладеного, та оскільки, вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року не виконані, недоліки апеляційної скарги не усунено, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
05 січня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі № 520/14047/2020, у якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
При цьому скаржник зазначає, що відповідачем апеляційну скаргу вперше подано у строк, визначений КАС України. При цьому, ситуація з обмеженим фінансування судового збору унеможливлювала реалізацію права на апеляційне оскарження рішення суду у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з такого.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Також, слід зазначити, що повернення первинної апеляційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду апеляційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Разом з тим, податковий орган, як при поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та не надав доказів, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.
Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі № 520/14047/2020 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування правового акту індивідуальної дії, визнання протиправним дій.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р. Ф. Ханова
Судді І. А. Гончарова
Н. Є. Блажівська