ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 січня 2022 року м. Київ № 640/13603/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Бокатової Я.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК «ГЛОБАЛ-СЕРВІС»
до Державної податкової служби України,
Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
про визнання протиправними та скасування рішень, та зобов'язання
вчинити певні дії,
Товариством з обмеженою відповідальністю «ДК «ГЛОБАЛ-СЕРВІС» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41, ідентифікаційний код - 43688681) (далі - позивач або ТОВ «ДК «ГЛОБАЛ-СЕРВІС») подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, ідентифікаційний код - 43005393, ел. пошта - post@sfs.gov.ua) (надалі - відповідач 1 або ДПС України) та Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код - 43141267, ел. пошта - kyiv.official@tax.gov.ua) (надалі - відповідач 2 або ГУ ДПС у м. Києві), у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києва від 17.02.2021 № 2407604/43688681 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1219 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1219 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання 25.01.2021;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києва від 17.02.2021 № 2407605/43688681 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1221 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1221 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання 25.01.2021;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києва від 17.02.2021 № 2407606/43688681 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1220 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1220 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання 25.01.2021;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києва від 17.02.2021 № 2407617/43688681 про відмову у реєстрації податкової накладної № 164 від 14.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 164 від 14.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання 25.01.2021;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києва від 17.02.2021 № 2407625/43688681 про відмову у реєстрації податкової накладної № 982 від 13.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 982 від 13.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання 25.01.2021;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києва від 17.02.2021 № 2407596/43688681 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1222 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1222 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання 25.01.2021.
В якості підстав позову позивач зазначає, що дії відповідача в частині зупинення (відмові) в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є неправомірними та необґрунтованими.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2021 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/13605/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
Представник відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що Головне управління Державної податкової служби у м. Києві діяло в межах та на підставі норм чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Державна податкова служба України не скористалась своїм правом на подачу відзиву на позов.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі та про право надати свій відзив на позов або заяву про визнання позову. У встановлений судом строк відповідач відзив на позов та додаткові документи до суду не надав.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДК «Глобал-Сервіс» є господарюючим суб'єктом, який спеціалізується на оптовій торгівлі напоями (основний) - 46.34; Пакування - 82.92; Рекламні агентства - 73.11; Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту - 52.29; Вантажний автомобільний транспорт - 49.41; Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах - 47.25; Оптова торгівля парфумними та косметичними товарам 46.45; Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами-46.39.
Під час господарських операцій з ТОВ «Таласа Трейд» позивачем відповідно до приписів складено та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні:
№ 982 від 13.01.2021 на суму 839,70 грн, з них ПДВ - 139,95 грн;
№ 164 від 14.01.2021 на суму 1315,50 грн, з них ПДВ - 219,25 грн;
№ 1219 від 15.01.2021 на суму 3590,04 грн, з них ПДВ - 598,34 грн;
№ 1220 від 15.01.2021 на суму 100,50 грн, з них ПДВ - 16,75 грн;
№ 1221 від 15.01.2021 на суму 951,00 грн, з них ПДВ - 158,50 грн;
№ 1222 від 15.01.2021 на суму 612,90 грн, з них ПДВ - 102,15 грн;
Через програму електронного документообігу позивачем отримано квитанції про зупинення реєстрації вищевказаних податкових накладних у зв'язку з відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків.
Скориставшись наданим законодавством правом позивачем, за допомогою програми електронного документообігу до контролюючого органу подані пояснення для підтвердження реального характеру господарських операцій з постачання (повернення) товару.
За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Таласа Трейд», Комісією ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації прийняті рішення:
№ 2407604/43688681 від 17.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1219 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
№ 2407605/43688681 від 17.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1221 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
№ 2407606/43688681 від 17.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1220 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
№ 2407617/43688681 від 17.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 164 від 14.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
від 17.02.2021 № 2407625/43688681 про відмову у реєстрації податкової накладної № 982 від 13.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
від 17.02.2021 № 2407596/43688681 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1222 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
Позивач скористався адміністративним порядком оскарження вищезазначених рішень, проте рішенням Державної податкової служби України скарги залишені без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю «ДК «Глобал-Сервіс» звернулося з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-17 (далі по тексту, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Так, відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Так, згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок № 1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок № 569).
Зокрема, пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165).
Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних слугувало те, що вони відповідають вимогам пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
На момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію розрахунків коригувань, критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку № 1165, як вже зазначалось судом.
Так, у додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема пункт 5 «Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги».
В порушенні норм 10-11 Порядку № 1165, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 5 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Критерій пункту 5 у додатку 1 до Порядку № 1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Суд принагідно підкреслює, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв'язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
У частині зазначення критерію ризиковості відповідач зіслався лише на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.
Вказані недоліки квитанції, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтовані, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування, існуючих на думку відповідача, ризиків.
Відтак, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.
Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо подання документів.
В той же час, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
В даному ж випадку, судом встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена а також надано пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснених господарських операцій з контрагентами.
Разом із тим, рішеннями № 2407604/43688681 від 17.02.2021, № 2407605/43688681 від 17.02.2021, № 2407606/43688681 від 17.02.2021, № 2407617/43688681 від 17.02.2021, від 17.02.2021 № 2407625/43688681, від 17.02.2021 № 2407596/43688681 позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, як свідчить зміст оскаржуваних рішень, підставою для їх прийняття слугувало те, що платником податку до контролюючого органу не надано копій наступних документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Із наведеного слідує, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкових накладних та не зазначено конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття.
Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02 липня 2019 року по справі № 140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17 грудня 2018 року по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення.
Суд вважає, що оскаржені рішення контролюючого органу не відповідають вимогам умотивованості, адже містять лише загальні твердження про ненадання платником первинних документів, хоча у дійсності копії таких документів передані платником до контролюючого органу і реальність відомостей цих документів, а також правильність їх складання не була поставлена контролюючим органом під сумнів та більше того - не була спростована.
Слід також враховувати, що контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
У даному випадку, під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень № 2407604/43688681 від 17.02.2021, № 2407605/43688681 від 17.02.2021, № 2407606/43688681 від 17.02.2021, № 2407617/43688681 від 17.02.2021, від 17.02.2021 № 2407625/43688681, від 17.02.2021 № 2407596/43688681.
В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовної вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі податкових накладних № 2407604/43688681 від 17.02.2021, № 2407605/43688681 від 17.02.2021, № 2407606/43688681 від 17.02.2021, № 2407617/43688681 від 17.02.2021, від 17.02.2021 № 2407625/43688681, від 17.02.2021 № 2407596/43688681 про відмову у реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якого попередньо була зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відтак, оскільки оскаржувані рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління ДПС у м. Києві підлягають скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 р. № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних № 982 від 13.01.2021, № 164 від 14.01.2021, № 1219 від 15.01.2021, № 1220 від 15.01.2021, № 1221 від 15.01.2021, № 1222 від 15.01.2021 датою їх подання.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідачами - суб'єктами владних повноважень не надано суду жодних беззаперечних доказів в обґрунтування обставин правомірності винесення ними оскаржуваних рішень.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК «ГЛОБАЛ-СЕРВІС» належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 13620,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК «ГЛОБАЛ-СЕРВІС» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києва від 17.02.2021 № 2407604/43688681 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1219 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, ідентифікаційний код - 43005393, ел. пошта - post@sfs.gov.ua) зареєструвати податкову накладну № 1219 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 25.01.2021.
4. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києва від 17.02.2021 № 2407605/43688681 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1221 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
5. Зобов'язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, ідентифікаційний код - 43005393, ел. пошта - post@sfs.gov.ua) зареєструвати податкову накладну № 1221 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 25.01.2021.
6. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києва від 17.02.2021 № 2407606/43688681 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1220 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
7. Зобов'язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, ідентифікаційний код - 43005393, ел. пошта - post@sfs.gov.ua) зареєструвати податкову накладну № 1220 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 25.01.2021.
8. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києва від 17.02.2021 № 2407617/43688681 про відмову у реєстрації податкової накладної № 164 від 14.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
9. Зобов'язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, ідентифікаційний код - 43005393, ел. пошта - post@sfs.gov.ua) зареєструвати податкову накладну № 164 від 14.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 25.01.2021.
10. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києва від 17.02.2021 № 2407625/43688681 про відмову у реєстрації податкової накладної № 982 від 13.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
11. Зобов'язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, ідентифікаційний код - 43005393, ел. пошта - post@sfs.gov.ua) зареєструвати податкову накладну № 982 від 13.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 25.01.2021.
12. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києва від 17.02.2021 № 2407596/43688681 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1222 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
13. Зобов'язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, ідентифікаційний код - 43005393, ел. пошта - post@sfs.gov.ua) зареєструвати податкову накладну № 1222 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 25.01.2021.
14. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК «ГЛОБАЛ-СЕРВІС» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41, ідентифікаційний код - 43688681) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код - 43141267, ел. пошта - kyiv.official@tax.gov.ua) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 13620,00 грн (тринадцять тисяч шістсот двадцять гривень).
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя К.С. Пащенко