ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 січня 2022 року м. Київ № 640/16203/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., ознайомившись з заявою про залучення співвідповідача у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АП КОМЕРС"
до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "АП КОМЕРС" (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі також - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 10.06.2020 р. №1627051/39712241 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №155 від 11.09.2019 р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Через канцелярію суду 09.08.2021 року представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог та залучення співвідповідача - ДПС України, в якій просить суд вирішувати позовні вимоги в наступній редакції:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 10.06.2020 р. №1627051/39712241 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №155 від 11.09.2019 р.;
- зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №155 від 11.09.2019 р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2021 року у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АП КОМЕРС" від 09.08.2021 року в частині збільшення розміру позовних вимог відмовлено. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АП КОМЕРС" від 09.08.2021 року про залучення співвідповідача повернуто заявнику без розгляду.
Через канцелярію суду позивачем подано заяву про залучення до участі у справі співвідповідача - Державну податкову службу України з тих підстав, що саме ДПС України наділено повноваженнями на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування у разі. Таким чином, у разі задоволення позову у справі №640/16203/20, саме ДПС України має бути зареєстровано спірний розрахунок коригування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2021 року відмовлено у задоволенні заяви позивача від 31.08.2021 року про залучення співвідповідача у справі з тих підстав, що обґрунтування заяви про залучення співвідповідача не свідчать про те, що оскаржуване рішення є спільним рішенням відповідача та ДПС України.
В свою чергу, в призмі обґрунтування заяви про залучення співвідповідача, судом звернуто увагу позивача на положення статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України та процесуальне право позивача заявити відповідне клопотання з дотриманням вимог статей 166, 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
В системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заяву про зміну предмету позову, в якій просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача ДПС України та вирішувати позовні вимоги в наступній редакції:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 10.06.2020 р. №1627051/39712241 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №155 від 11.09.2019 р.;
- зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №155 від 11.09.2019 р.
В обґрунтування заяви представником позивача зазначено, що враховуючи положення пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, у разі надходження до ДФС (ДПС - правонаступник) рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, позивач просить суд задовольнити заяву про зміну предмета позову з одночасним залученням до участі у справі співвідповідача.
Вирішуючи заяву, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові від 22.07.2021 року у справі № 910/18389/20 Верховний Суд дійшов висновку, що заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами, зокрема і у разі, якщо позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, відбувається саме шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
В свою чергу, за висновками Верховного Суду не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права
Верховним Судом звернуто увагу, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Верховним Судом зазначено, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи в межах вирішення заяви, судом встановлено, що предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 10.06.2020 р. №1627051/39712241 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №155 від 11.09.2019 р.
Належним відповідачем у справі є Головне управління ДПС у м. Києві, що і визначено позивачем у позові.
Разом з тим, із прохальної частини заяви, судом встановлено, що до первісної вимоги, заявленої до ГУ ДПС у м. Києві, позивачем додається вимога зобов'язального характеру, яку останній заявляє до ДПС України - який відсутній у складі учасників справи. Зокрема, ухвалою суду від 16.12.2021 року відмовлено у задоволенні заяви позивача від 31.08.2021 року про залучення співвідповідача у справі з тих підстав, що обґрунтування заяви про залучення співвідповідача не свідчать про те, що оскаржуване рішення є спільним рішенням відповідача та ДПС України.
Так, з огляду на те, що позивачем втретє, в межах заяви, яка вирішується, заявлено клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача ДПС України, судом повторно роз'яснюється позивачу про відсутність правових підстав, визначених процесуальним законом, для залучення ДПС України в якості співвідповідача до участі у справі, оскільки оскаржуване у справі рішення Комісії не є спільним рішенням ГУ ДПС У м. Києві та ДПС України, про що зазначено в ухвалах суду від 18.08.2021 року та від 16.12.2021 року.
Зокрема, ДПС України не могло б брати участь у справі в якості співвідповідача й у разі, якщо б позивачем було заявлено позовну вимогу зобов'язального характеру до ДПС України у первісній редакції позову, оскільки такий учасник справи є другим відповідачем, проте не співвідповідачем, оскільки у обох відповідачів був би відсутній солідарний обов'язок виконання рішення суду у разі його задоволення.
В сою чергу, в даному випадку суд не може розцінювати як зміну предмета позову шляхом «доповнення позовних вимог новими», оскільки позовна вимога «зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №155 від 11.09.2019 р.», якою просить доповнити прохальну частину позову позивач, заявляється до ДПС України, яка не є учасником справи, та містить нові обґрунтування, тобто - підстави позову, хоч вони й мають похідних характер від первісного предмета позову, що заборонено Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною другою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Суд зауважує, що ні ухвала суду від 18.08.2021 року про відмову у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АП КОМЕРС" від 09.08.2021 року в частині збільшення розміру позовних вимог; повернення без розгляду заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АП КОМЕРС" від 09.08.2021 року про залучення співвідповідача, ні ухвала суду від 16.12.2021 року відмовлено у задоволенні заяви позивача від 31.08.2021 року про залучення співвідповідача у справі, не оскаржено позивачем в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, клопотання представника позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ДПС України суд дійшов висновку повернути без розгляду, оскільки останнє заявлено в третє з підстав, які суперечать процесуальному законодавству.
В свою чергу, заява в частині зміни предмета позову суперечить меті положень статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на що, суд відмовляє у прийнятті останньої до розгляду.
В свою чергу, в призмі обґрунтування заяви про зміну предмета позову (а саме посилання позивача на положення пунктів 12, 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246), суд втретє звертає увагу позивача на положення статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України та процесуальне право позивача заявити відповідне клопотання з дотриманням вимог статей 166, 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 6, 9, 47, 166, 167, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АП КОМЕРС" від 19.11.2021 року в частині зміни предмета позову відмовити.
2. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АП КОМЕРС" від 19.11.2021 року про залучення співвідповідача повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О. Маруліна