ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 грудня 2021 року м. Київ №640/12408/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Представник позивача адвокат Яворський Б.І. звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо не сформування та не подачі до ГУ ДКС України в м. Києві подання про повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 16020 грн. і зобов'язати відповідача сформувати та подати до ГУ ДКС України у м. Києві таке подання.
Підстави позову: при придбанні квартири позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; позивач стверджує, що придбавав житло вперше і звільнявся від сплати цього збору, тому така сплата є помилковою; у зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково сплаченого збору, в задоволенні якої останній відмовив з підстав, які не відповідають вимогам законодавства і порушили право позивача на повернення коштів з бюджету; вважає, що не надання позивачем нотаріусу документів, підтверджуючих звільнення від сплати збору, не свідчить про відсутність у позивача права на повернення помилково сплаченого збору і не спростовує обов'язок відповідача вчинити відповідні дії щодо повернення такого збору.
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові з таких підстав: - позивач не скористався правом на звільнення від сплати збору у порядку, визначеному пп. "в" п. 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740; - обов'язок подання нотаріусу відповідних документів, які звільняють особу від сплати збору, покладається на позивача; - у додатках до позовної заяви відсутні документи, що підтверджують право позивача на звільнення від сплати збору; - добровільна сплата збору свідчить про те, що майно придбавалось не вперше.
Позивач не скористався правом на подання відповіді на відзив.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задово-лення позову, зважаючи на таке.
Згідно з копією договору купівлі-продажу квартири від 19.11.2020, нотаріально посвідченого і зареєстрованого в реєстрі за №4534, позивач і ОСОБА_2 придбали квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 3204082 грн. у приватну спільну часткову власність наступним чином: 1/2 частки в праві спільної часткової власності на квартиру - позивачу, 1/2 частки - ОСОБА_2 .
Згідно з копією квитанції від 19.11.2020 №0018509 позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 16020,41 грн. (1% вартості його частки).
Представник позивача адвокат Яворський Б.І. звернувся до відповідача із заявою від 30.11.2020, в якій просив повернути збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з придбанням житла вперше.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 23.12.2020 №2600-0603-8/183016 повідомлено про безпідставність заяви, оскільки встановлення придбання житла вперше здійснює нотаріус при посвідченні договору купівлі-продажу квартири на підставі заяви і документів, обов'язок подання яких покладено на позивача; сплата позивачем збору вказує на те, що нотаріус не встановив придбання позивачем житла вперше.
Спірні правовідносини виникли у сфері справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і стосуються повернення позивачу сплаченого ним збору.
Згідно з п. 9 ст. 1 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страху-вання є фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком <…> громадян, які придбавають житло вперше.
Згідно з п. 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком <…> громадян, які <…> придбавають житло вперше (абз. 1).
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України (абз. 2).
Згідно з пп. "в" п. 15-2 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в т.ч. не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Згідно з п. 15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'яз-кове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, приписи п.п. 15-1, 15-2, 15-3 Порядку №1740, чинні на час придбання позивачем квартири, встановлювали порядок звільнення особи - покупця житла вперше від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування нотаріусом, який посвідчує договір купівлі-продажу нерухомого майна, на підставі наданих такою особою інформації та документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати збору.
Позивачем не зазначено фактів і не надано доказів виконання ним вимог пп. "в" п. 15-2 Порядку №1740 і подання відповідної заяви та необхідних документів нотаріусу при посвідченні договору купівлі-продажу квартири. Напроти, у позовній заяві визнається неподання позивачем їх нотаріусу.
Отже, правильними є заперечення відповідача про те, що позивач не скористався поряд-ком звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при посвідченні нотаріусом договору купівлі-продажу квартири.
Разом з цим, правильними є доводи представника позивача про те, що не вчинення позивачем таких дій не може спростовувати право позивача на повернення помилково сплаченого до бюджету збору і обов'язок відповідача скласти подання про повернення коштів, оскільки Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, таких підстав не встановлює.
Оцінюючи доводи і заперечення сторін щодо помилковості сплати позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і наявності або відутності у відповідача підстав для складення подання про повернення коштів, суд зважає на таке.
Згідно з копією заяви представника позивача від 30.11.2020 до неї було додано лише копію квитанції від 19.11.2020 №0018509, ордер і копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
До заяви не було додано документів, які б підтверджували придбання позивачем житла вперше, зокрема тих документів, що передбачені пп. "в" п. 15-2 Порядку №1740.
Отже, правильним є заперечення відповідача про те, що позивач не надав відповідачу документів, які б підтверджували придбання ним житла вперше.
До позовної заяви додано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28.04.2021 №254798011, яка містить актуальну інформацію про право власності позивача на 1/2 частку вищевказаної квартири й відсутні інші відомості про зареєстроване за позивачем право власності на інше житло.
Проте, цей доказ не є достатнім для підтвердження придбання позивачем житла вперше, оскільки згідно з пп. "в" п. 15-2 Порядку №1740 така обставина підтверджується сукупністю документів, у т.ч. довідками з місць проживання (після 1992р.), які підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
У позовній заяві не зазначено і не додано доказів, які б підтверджували невикористання позивачем житлових чеків для приватизації державного житлового фонду або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Отже, з урахуванням вимог пп. "в" п. 15-2 Порядку №1740 надані позивачем до суду докази не доводять придбання ним житла вперше.
Враховуючи те, що позивач не надав відповідачу і до суду інформацію та документи, достатні для підтвердження придбання ним житла вперше для цілей звільнення його від сплати вказаного збору, то у суду відсутні підстави для висновку про помилковість сплати позивачем збору при придбанні квартири.
За таких обставини і наведеного правового регулювання, у відповідача не було підстав, визначених Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, для складення подання про повернення збору, тому останній не допустив протиправної бездіяльності. Оспорювана відповідь відповідача у листі відповідає вимогам законодавства, доданим до заяви документам і доказам у справі та не порушує права позивача на повернення помилково сплачених коштів, наявність якого останнім доведена не була.
Підсумовуючи, суд зазначає про відсутність передбачених ст. 2 КАС України підстав для визнання дій відповідача протиправними, тому у позові необхідно відмовити в повному обсязі.
З огляду на відмову в позові та згідно із ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача і не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, 262 КАС України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову повністю.
Позивач: ОСОБА_1 ;
АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві;
04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.
Суддя Д.А. Костенко